Коломия віддала данину пам’яті ювілею прочитання Іваном Франком поеми «Мойсей»в нашому місті, яке відбулося 11 січня 1912 р. в концертній залі «Щадничої каси»(тепер МБК «Народний дім»).Меморіальна таблиця з барельєфом пророка «Мойсея» на відзначення 100 - річчя прочитання Іваном Франком поеми «Мойсей» в Коломиї встановлена на фасаді МБК «Народний дім» коштом Коломийської міської ради. Скульптором цього шедевру виступив талановитий коломийський скульптор Роман Захарчук. Відкриття та освячення меморіальної таблиці відбулося 27 серпня ц.р. - у 155-річницю від дня народження Івана Франка.
На відзначення цієї події культурологічний проект «Наше місто» видав листівку, яка стала уже двадцять шостою у серії ювілейних листівок під назвою: “Коломия – наше місто”. 770-років першої літописної згадки про Коломию”, яка заснована культурологічним проектом на відзначення 770 - річчя міста Коломиї. На фасаді листівки зображено барельєф пророка «Мойсея», який ніби виринає з глибини віків та пророче вказує шлях до пошуку істини в житті та утвердження Української Держави, з лаконічним та містким текстом: В цьому будинку 11.01.1912 р. ІВАН ФРАНКО читав поему «МОЙСЕЙ».На звороті листівки проявляються обриси будівлі МБК «Народний дім» та подано історичну довідку ( української та англійською мовами) про прочитання Іваном Франком поеми «Мойсей»в Коломиї. Автором історичної довідки є Мирослава Кочержук а автором дизайну листівки Юлія Венц.
З правдивою повагою,
засновник культурологічного проекту “Наше місто”
адвокат Михайло Петрів Франковий «Мойсей» і Коломия:
до 100-річчя прочитання Іваном Франком поеми «Мойсей» в Коломиї
У 1911–12 рр. Іван Франко на запрошення спеціально організованих комітетів виїжджав до різних міст Галичини для прочитання поеми «Мойсей». Велика заслуга в організації та проведенні незабутньої зустрічі з письменником в Коломиї, яка подарувала коломийцям справжнє щастя бачити й чути генія української літератури, належала Леонтієві Кузьмі. Комітет для організації приїзду Івана Франка до Коломиї очолив професор Коломийської гімназії та голова товариства «Учительська Громада» Леонтій Кузьма. Він і запросив письменника листом від 17 грудня 1911 р. приїхати до міста для прочитання свого твору: Тому з припоручення нашої філії учительської громади звертаю ся до Вас з прошенєм, можебисьте і Коломиї дали нагоду почути Вашого Мойсея або иншу яку креацию”. Львівська газета «Діло»в числі 2 за 1912 р. повідомляла, що „...в четвер 11.01.1912 р. о 6-ій годині вечора відбудеться в Коломиї літературний вечір др. Івана Франка, який відчитає свого „Мойсея”. Вечір планувалося провести у залі Щадничої каси (тепер – МБК Народний дім), найбільшому в той час у Коломиї концертному залі.
Отже, Іван Франко прибув до Коломиї 11 січня 1912 р. Це було великою подією в житті міста й все, що відбувалося, назавжди запам’яталося учасникам цієї величної зустрічі. На пероні залізничного вокзалу Каменяра, який приїхав з сином Андрієм, урочисто вітали гімназисти, очолювані Леонтієм Кузьмою. Відтак професор посадив високоповажних гостей у фіакр і вони направилися до його помешкання (тепер вул. О. Кузьми, 8). Після приблизно двогодинного відпочинку в цій привітній оселі Іван Франко з сином Андрієм та професором під гучні привітання коломийців, які вщерть заповнили зал Щадничої каси, вийшов на сцену, злегка вклонився, сів за вкритий зеленим сукном стіл і почав читати. За іншими свідченнями, на сцені, крім Івана Франка, його сина Андрія та Леонтія Кузьми, було ще кілька викладачів, і перед початком читання Леонтій Кузьма привітав і представив письменника. За спогадами учасників зустрічі, присутні в залі не могли стримати сліз, побачивши змучену, стареньку постать Каменяра, його нерухомі паралізовані руки. Іван Франко читав, а сторінки перегортав Леонтій Кузьма (за іншими свідченнями, Андрій). У спогадах тодішній гімназист Василь Костащук писав про цю незабутню зустріч так: В залі настала така тиша, що здавалося, ніби там нікого немає. Франко читав тихим голосом, але кожне слово чути було чітко. Напоєно воно було такою силою почуття, що западало глибоко в наші серця. Хвилювання слухачів, що виявлялось сльозами на очах, переливалось час від часу в гучні оплески. Коли Франко закінчив читати, оплескам і вигукам «слава»не було меж. Заворожені і схвильовані вертались ми додому, горді, що ще на порозі свого свідомого життя мали щастя бачити і чути свого Прометея.
Читання тривало півтори години. Коли Іван Франко закінчив, весь зал підвівся з гучними оплесками і вигуками «Слава!». Поет вклонився і зійшов зі сцени. На вулиці біля Каси ощадності зібралось надзвичайно багато людей, ніхто довго не розходився, чекаючи Івана Франка. Коли він з’явився, чоловіки познімали шапки й капелюхи і так стояли до того часу, поки фіакр з гостями і Леонтієм Кузьмою не від’їхав. Іван Франко із сином переночували в гостинній оселі Леонтія Кузьми і наступного дня повернулися до Львова.
Це був останній приїзд письменника до Коломиї.
Мирослава Кочержук,
науковий співробітник Музею історії міста Коломиї