Антикорупційна діяльність

НАЗК підтримує вето Президента України на закон про відновлення декларування та закликає накласти вето на закон про видалення даних осіб, засуджених за корупцію

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) підтримує вето Президента України щодо закону про відновлення декларування (№ 9534). Агентство наголошує, що відкриття реєстру декларацій публічних службовців має відбутися з урахуванням безпекових питань, пов’язаних з можливими загрозами для військовослужбовців та їхніх родин, а також для осіб, які перебувають на тимчасово окупованих ворогом територіях. Лише в окупованих Маріуполі, Бердянську, Генічеську, Мелітополі зареєстровано понад 17 000 декларантів (без врахування членів їхніх сімей).

НАЗК також закликає накласти вето на закон «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України щодо удосконалення порядку притягнення до відповідальності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (№9587-д). НАЗК пропонує не вносити зміни до ст. 59 Закону України «Про запобігання корупції». Ці зміни приховують дані Єдиного реєстру осіб, які вчинили корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення, від суспільства. Зокрема, вони передбачають видалення відомостей про понад 10 000 осіб, засуджених за вчинення корупційних злочинів. Це дозволить таким особам брати участь в закупівлях, що загрожує доброчесності відновлення України та забезпечення потреб ЗСУ, а також потрапляти на державні посади і посади суддів. Детальніше про ці загрози –тут.

Нагадаємо, тексти обох законів, підписаних Головою Верховної Ради України, з’явилися на сайті Парламенту вранці 12 вересня. Президент одразу ж оприлюднив свою заяву щодо вето на Закон 9534.

НАЗК готується до відновлення декларування, а ви маєте час підготуватися до правильного заповнення декларації.

Якщо ви є членом об’єднань, організацій, їх керівних, ревізійних чи наглядових органів, то зверніть увагу на рекомендації заповнення 16 розділу декларації.

Отже, членство в яких об’єднаннях чи організаціях та їх органах слід відображати в декларації?

громадські організації та спілки, які мають статус юрособи;

громадські організації роботодавців та їх об’єднання, на які поширюється дія Закону України “Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності”;

благодійні організації;

некомерційні об’єднання, що здійснюють професійну діяльність на певному ринку чи у певній сфері (недержавні пенсійні фонди, кредитні спілки, саморегулівні об’єднання професійних учасників ринку цінних паперів та фондового ринку тощо);

об’єднання фізичних осіб, які здійснюють професійну діяльність (Національна асоціація адвокатів України, Нотаріальна палата України, Асоціація приватних виконавців України, Аудиторська палата України тощо)

Водночас, в декларації не потрібно зазначати членство (членство в органах) у:

політичних партіях;

релігійних організаціях;

профспілках;

ОСББ;

асоціаціях органів місцевого самоврядування та їхніх добровільних об’єднань;

об’єднаннях юридичних осіб приватного права, які не є громадськими об’єднаннями;

органах суддівського, прокурорського самоврядування.

Також не потрібно зазначати членство (членство в органах) в об’єднаннях, організаціях членів ваших сімей.

З роз’яснень до цього розділу декларації ви також дізнаєтесь:

Чи потрібно зазначати інформацію, якщо станом на кінець звітного періоду суб’єкт декларування не є членом громадського об’єднання, його органу? https://wiki.nazk.gov.ua/?sl=4657

Чи необхідно зазначати інформацію про членство в громадському об’єднанні, його органі, якщо суб’єкт декларування не є його членом, але є засновником? https://wiki.nazk.gov.ua/?sl=4659

Чи потрібно особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відображати відомості про входження до інших державних органів (за посадою)? https://wiki.nazk.gov.ua/?sl=4663

Детальніше про це – у нашій відеоінструкції.

Відповіді на інші питання можна знайти також у Базі знань НАЗК: https://wiki.nazk.gov.ua/category/deklaruvannya/

До Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) часто звертаються за роз’ясненнями щодо того, чи є ознаки конфлікту інтересів у керівників комунальних та державних підприємств, установ, організацій під час нарахування собі стимулюючої виплати, якщо розмір такої виплати погоджений з профспілкою, комісією з трудових спорів, трудовим колективом.

Погодження стимулюючих виплат керівникам з такими суб’єктами (організаціями, комісіями) не свідчить про те, що конфлікту інтересів немає, навіть якщо погодження закріплене в нормативно-правових актах (НПА) та/або організаційно-розпорядчих документах та/або колективному договорі.

Це пов’язано з тим, що подібне погодження не усуває дискрецію керівника в частині встановлення собі іншого, аніж погоджений, розміру стимулюючих виплат (премій, надбавок тощо).

Водночас конфлікту інтересів не буде, якщо керівник приймає рішення щодо виплати собі стимулюючих виплат за погодженням із суб’єктом призначення/керівником вищого рівня. Зазвичай така процедура передбачена окремими НПА, що визначають порядок встановлення стимулюючих виплат.

В іншому випадку конфлікт інтересів має бути врегульованим в передбаченому законом порядку.

З конкретними ситуаціями щодо наявності/відсутності конфлікту інтересів у керівника, який приймає рішення про встановлення собі стимулюючих виплат, можна ознайомитись у Роз’ясненні.

Роз'яснення щодо наявності/відсутності конфлікту інтересів під час реалізації повноважень з окремих питань оплати праці.pdf

11 травня 2023 року в обласній державній адміністрації пройшло обговорення проекту Антикорупційної програми Івано-Франківської обласної адміністрації на 2023-2025 роки. Прийняття програми відбувається відповідно до статті 19 Закону України «Про запобігання корупції», статей 2, 6, 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Методології управління корупційними ризиками, затвердженої наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 28.12.2021 № 830/21 з метою розроблення та впровадження інструментів доброчесності у облдержадміністрації.

Антикорупційна програма – комплексний антикорупційний документ стратегічного типу, що визначає процес управління корупційними ризиками з урахуванням ідентифікованих в організації корупційних ризиків та державної антикорупційної політики.

Антикорупційна програма 2023-2025.doc Додаток 1 ДАП.doc Додаток 2 Перелік НПА.doc Додаток 3 Реєстр ризиків.doc Додаток 4 Навчання.doc