Міжнародний день демократії встановлений Генеральною асамблеєю ООН 8 листопада 2007 року на її 46-му пленарному засіданні, що було виражено у відповідній резолюції № 62/7.
Вперше цей день відзначався 15 вересня 2008 року. Дата приурочена до 20-ї річниці першої міжнародної конференції нових та відновлених демократій. ООН запропонувала державам, а також регіональним, міжурядовим і неурядовим організаціям взяти нове свято, як привід звернути увагу на стан демократії в світі.
Слово «демократія» походить від двох старогрецьких слів, що позначають «народ» і «влада», і традиційно переводиться як «влада народу». Під цим терміном мається на увазі політичний режим, в основі якого лежить метод колективного прийняття рішень з рівним впливом учасників на результат процесу або на його істотні стадії.
Механізми демократії засновані на вільному волевиявленні народу, неухильному дотриманні прав і свобод людини, а також тісно пов’язані із забезпеченням правопорядку, стабільності та цілісності її інститутів і її моделі. Що примітно, — на даний момент не існує єдиної моделі демократії, оскільки теорія і практика далеко не завжди співпадають, проте прогресивне міжнародне співтовариство активно виступає на підтримку зусиль держав і урядів щодо заохочення та зміцнення всіх демократичних процесів.
Демократія – універсальна суспільна загальнолюдська цінність, яка, водночас, є фундаментальною основою для побудови принципів всіх провідних держав, співтовариств, союзів і федерацій, а також Організації Об’єднаних Націй. Демократичні цінності – це те, заради чого демократію варто захищати, це уособлення її значущості і життєдайності, її привабливості для мільйонів людей, те, завдяки чому демократія здобуває нових прихильників в усьому світі.
Україна має власну, глибоко закорінену демократичну традицію. Елементи демократії знаходимо у вічовій традиції Київської Русі та Галицько-Волинського князівства, в козацькому самоврядуванні, організації міського життя на принципах магдебурзького права, визнанні в тогочасних політичних трактатах («Пакти і Конституція прав і вольностей війська Запорозького» 1710 р.) за кожною людиною права на свободу й самовизначення, в діяльності громад, кооперативів тощо. Протягом століть українці спромоглися зберегти свої автентичні риси, що характеризують їх як народ з давньою багатою культурою, демократичними традиціями та національною гідністю. Починаючи з періоду Київської Русі, політико-правовий лад українців характеризувався ліберальністю, договірною основою у відносинах між владою і народом. Усі рецепції, яких зазнавала Україна, трансформувалися крізь цей фундамент, а ті, що не змогли адаптуватись до нього, відкидалися народною свідомістю, оскільки це суперечило її настановам.
Сучасна українська держава є демократичною за всіма основними формально-юридичними ознаками: Конституція України, виборче право й виборча система загалом відповідають критеріям демократії.
Сьогодні, наша Батьківщина, її Збройні Сили не на словах, а на ділі боронять демократію. У Міжнародний день демократії українські військові, при підтримці партнерів, країн-членів НАТО стримують намагання російської федерації нав’язати світу свої «принципи демократії»: тероризм, анексія, військові злочини, тортури, вбивства дітей, фейкові референдуми, фальсифіковані вибори на окупованих територіях, системне порушення прав людини, знищення свободи слова.. тощо. Спільне зі всім цивілізованим світом протистояння деструктивним діям агресивного північного сусіда – є частиною Стратегії зовнішньої політики України. Як заявив у своєму виступі у Верховній Раді України Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба: «Україна формує пояс свободи, процвітання та безпеки навколо своїх кордонів». Тому наша сьогоднішня боротьба за демократію – це в першу чергу боротьба за недоторканість державних кордонів України.