Сьогодні Україна відзначає 32-гу річницю відновлення Незалежності. Кожного року українці святкують День Незалежності України як визначну подію, що змінила нашу національну свідомість та реалії життя. Це – найбільше державне свято, встановлене на честь виняткової історичної події – ухвалення Верховною Радою УРСР Акта проголошення незалежності України. Саме 24 серпня 1991 року був прийнятий документ, що увінчав тисячолітні прагнення Українського народу мати власну суверенну Державу і самостійно визначати свою долю.
24 серпня є і завжди буде символічним і надзвичайно важливим днем для українців у всьому світі, навіть попри щохвилинне зухвале намагання ворога зламати наш дух та знищити нас фізично. В сучасних реаліях цей день набув ще більшої знаковості, адже волю, свободу і незалежність нам доводиться виборювати зі зброєю в руках. Сьогодні, які і багато століть поспіль, Україна знову бореться за своє право на Незалежність кривавою працею.
Історія Дня Незалежності бере свій початок у 1990 році. Але історія національних змагань за незалежність країни почалася набагато раніше.
22 січня 1918 року українці проголосили Незалежність своєї держави IV Універсалом Української Центральної Ради, а за рік, 1919 року, того самого дня на Софійській площі в Києві відбулося офіційне об'єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки. Так уперше за багато століть історичні українські регіони об'єдналися в одну державу. На жаль, фактично об'єднання республік УНР і ЗУНР тоді не відбулося, але сам процес проголошення позначився на політичній ситуації в країні.
16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України та постанову «Про День проголошення незалежності України», в якій 16 липня було вказано як День Незалежності України.
17 березня 1991 року відбувся референдум і опитування на тему – чи згодні громадяни країни, щоб Україна була у складі Союзу Суверенних Республік на підставі Декларації про державний суверенітет України. Позитивно відповіли близько 80% опитаних, і 16 липня стало святковим днем.
В серпні 1991 року стався «серпневий путч» – спроба позбавити влади Михайла Горбачова і повернути колишній державний лад. Унаслідок цього 24 серпня 1991 року Верховна Рада УРСР скликала надзвичайне позачергове засідання й ухвалила Акт проголошення незалежності України, який 1 грудня 1991 року підтвердив наш народ на всеукраїнському референдумі.
Постання суверенної України відіграло вирішальну роль у розпаді СРСР, остаточному руйнуванні комуністичної тоталітарної системи імперського типу. Це стало початком нового етапу розвитку демократичної сучасної Української Держави.
Незалежність України – запорука вільного розвитку держав і народів Європи та головна перешкода для російського імперіалізму, який намагається політично, економічно та духовно поглинути Україну. Нині в умовах російської агресії ми продовжуємо боротьбу за власну свободу та незалежність.
За час повномасштабної війни весь світ побачив хоробрість і самовідданість нашого народу, а ми ще більше пишаємося тим, що ми – українці.
Сьогодні Україна ефективно стримує російський збройний напад завдяки зусиллям на військовому, дипломатичному, інформаційному фронтах, а також потужній міжнародній допомозі. Ми боротимемося до звільнення від окупанта останнього сантиметра української землі. Тож наше суспільство має консолідуватися для перемоги над агресором та розбудови держави як демократичної правової країни в сім’ї європейських народів.
Україна вдячна світовим партнерам за підтримку нашої боротьби та розумінню, що від нашої перемоги в цій війні залежить також майбутнє Європи. Адже наш ворог не обмежиться Україною. Якщо російську армію не зупинити зараз, війна рано чи пізно прийде в кожен європейський дім. Але разом ми здатні зупинити агресора і зберегти мир, свободу та демократичний світ.
Для більшості людей слово «незалежність» асоціюється з поняттями свободи, розвитку та справедливості. А для держави незалежність – це можливість самостійно визначати, якою має бути її внутрішня та зовнішня політика. Звісно, незалежність не захищає країну від втрат і помилок, але це наша власна відповідальність і неоціненний досвід, без якого неможливий рух уперед.
Через 30 років вже не може бути дискусій про те, що отримала Україна від здобуття незалежності. Всі переваги важко перерахувати – від визнання нашої країни в міжнародному колі до права самостійно визначати структуру й чисельність своєї армії, обирати вектор розвитку, вільно говорити рідною мовою. Крім того, саме після проголошення незалежності відбулися ті зміни, які дозволяють Україні входити до числа демократичних держав.
Тридцятиріччя Незалежності продемонстрували світу, що Україна відбулася як держава, здатна утверджувати демократичні цінності, відстоювати свободу та гідність, захищати свій суверенітет і територіальну цілісність. Нам вдалося побудувати толерантне суспільство, в якому знаходять спільну мову та взаємну повагу різні етнічні, релігійні, соціальні групи. А надважливим є те, що громадяни України готові одностайно зі зброєю в руках захищати незалежність власної держави.
Звісно, День Незалежності є святом гордості за свою країну. Попри всі труднощі, нам є чим пишатися, насамперед – українськими воїнами, які героїчно захищають нашу Батьківщину. Головне – пам’ятати, що суверенітет України тримається на її громадянах, яким не все одно, якою буде доля наступних поколінь, адже тільки небайдужі й вільні люди можуть змінювати на краще свою країну.