Щорічно, 23 серпня, українці відзначають День Державного Прапора України. Це свято засноване указом Президента України в 2004 році з метою виховання пошани громадян до державних символів України.
«На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України постановляю установити в Україні День Державного Прапора України, який відзначати щорічно 23 серпня», – йдеться в Указі Президента України від 23.08.2004 № 987/2004.
У 2009 році було внесено зміни до цього указу й засновано щорічну офіційну церемонію підняття прапора 23 серпня по всій Україні.
Державний Прапор – невід’ємний атрибут кожної країни, що уособлює самобутність та спадкоємність її державотворчих традицій. Його еволюція у своєрідний спосіб відображає багатовікові процеси розвитку, становлення та життєдіяльності державних утворень.
Державний Прапор України було затверджено Верховною Радою 28 січня 1992 року. Це прапор з двох рівновеликих горизонтальних смуг синього (вгорі) і жовтого (внизу) кольорів, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.
Синій та жовтий кольори прапору символізували Київську Державу ще до християнизації Русі. Це були також кольори герба Галицько-Волинської держави, більшості міст Київщини та загалом України.
Перша історична згадка про поєднання синього і жовтого кольору в українській символіці датується 1256 роком – роком заснування Львова. Герб цього міста прикрасив золотий лев на синьому тлі. Таке ж поєднання кольорів можна побачити на прапорах, відзнаках, гербах і нагородах часів козацтва, особливо починаючи з XVIII століття.
Вважається, що синьо-жовті військові прапори з'явилися під час правління гетьмана Івана Мазепи. Саме під таким прапором гетьман Мазепа бився з Петром I у Полтавській битві.
Поєднання синього і жовтого кольорів остаточно оформилося як єдинонаціональне на початку XX століття. Перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора відбулося 22 березня 1918 року за законом Центральної Ради.
Українська військова організація та її наступниця Організація українських націоналістів також використовували національний прапор. В листопаді 1928 року до 10-річчя Листопадового чину у Львові над собором святого Юра українські активісти вивісили синьо-жовтий стяг із написом “УВО”. На початку 1930-х років з’явився гімн ОУН зі словами: «Під синьо-жовтим прапором свободи з’єднаєм весь великий нарід свій».
У квітні 1941-го Другий великий збір ОУН (б) визнав синьо-жовтий стяг національним прапором. Улітку 1941-го синьо-жовті та червоно-чорні стяги майоріли під час проголошення Акта відновлення Української Держави.
У другій половині ХХ століття синьо-жовтий прапор пройшов шлях народного визнання та юридичного оформлення. 26 квітня 1989-го у Львові під українським прапором відбувся мітинг пам’яті жертв Чорнобильської трагедії, а 22 травня того ж року – Шевченківське свято в Києві. 23 березня 1990 року він з’явився над Тернопільською міськрадою; 3 квітня – над Львівською ратушею; 24 липня – урочисто піднятий над Київською міською радою. 4 вересня 1991 року, вже після проголошення незалежності України, національний синьо-жовтий прапор замайорів над Верховною Радою України.
Бачимо, що синьо-жовтий стяг пройшов непростий шлях від національного до державного символу. Впродовж історичного становлення Української Держави саме синьо-жовтий прапор був символом боротьби за національні та соціальні права українського народу і за часів незалежності став Державним Прапором України.
Державний Прапор як символ нашої країни є втіленням національної єдності, честі та гідності, традицій державотворення, історії та сьогодення.
Український прапор – це наша гордість і найвідоміший символ України. Під час повномасштабного вторгнення на територію України світова громадськість дізналася про самовідданість і хоробрість українського народу, а наш синьо-жовтий прапор вивішують з балконів, носять на собі і прикріплюють до транспортних засобів на знак підтримки українців в усьому цивілізованому світі.
І сьогодні для українців Державний Прапор залишається символом незламності, свободи та боротьби за незалежність. В російсько-українській війні для наших захисників і захисниць український прапор є не лише маркером «свій – ворог», а ще й святинею-оберегом. Віримо, що соборність українських земель відновиться, і Державний Прапор знову замайорить над окупованими територіями.