10 березня 2015 року в м.Коломия біля пам’ятника Т.Г.Шевченку відбулися урочистості з нагоди 150-ї річниці від дня першого публічного виконання Гімну України, 154-ї річниці від дня смерті Тараса Шевченка.
На Коломийщині за участю народного депутата України Ю.Тимошенко, представників влади району та міста, духовенства та громадськості пройшла акція публічного масового виконання Гімну України.
Народний аматорський хоровий колектив «Горлиця» БК с. П’ядики, Виконує народний аматорський колектив «Калина» БК с. Турка, Народний аматорський хоровий колектив НД с. Воскресинці, народний аматорський хоровий колектив «ПРОСВІТА» МПК «Народний дім», народна аматорська чоловіча хорова капела медичних працівників «Жайвір» відділу культури Коломийської райдержадміністрації виконали пісні на слова Тараса Шевченка.
У ці березневі дні, як ніколи урочисто, звучить Гімн України – найвищий вияв волелюбних прагнень і духовно-патріотичних устремлінь народу.
Вперше величальна пісня української нації була виконана 1865 року у 4-ті роковини смерті Тараса Шевченка прогресивною молоддю на концерті у Перемишлі. Саме цю дату вважають точкою відліку входження твору авторів Чубинського - Вербицького у свідомість народу як національно-патріотичного символу.
Два автори Михайло Вербицький та Павло Чубинський за життя жодного разу не зустрілися, творили у двох різних імперіях – Російській та Австро-Угорській на багатокілометровій відстані, проте зуміли створити твір, якому судилося стати безсмертним.
Влада всіх часів відчувала потужний національно-енергетичний заряд слів і музики, що злившись воєдино, кликав до єдності українців, незалежності, торжества свободи, напевне тому один з головних державних атрибутів зазнавав таких утисків і переслідувань.
Революційні події на Київському Майдані з листопада 2013р. по лютий 2014 викликали хвилю національного піднесення, а з нею й відчутну шану Гімну України. І зараз, коли на Сході України триває війна, коли плачуть небеса, плачуть люди, слова «Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми браття козацького роду», - звучать по особливому могутньо і гордо – як символ невмирущої сили народу, що обрав шлях свободи і незалежності.
Нині Гімн України можна почути не лише у сесійній залі чи на урочистостях. У нашому сьогоденні часто лунає Гімн, і всі ми, гордо підносячи голову і прикладаючи праву руку до серця з особливо щемливими відчуттями вслухаємось у до болю рідні звуки.
4 березня виповнилось 200 років від дня народження творця безсмертної музики, скромної людини, священика, унікального композитора - Михайла Вербицького. З нагоди цієї дати відбулось публічне виконання Гімну України, яке відбувається по всій Коломийщині біля пам’ятників Тарасові Шевченку, Іванові Франку. О 13.00 у Львові, перейнявши естафету – у Коломиї.
Михайло Вербицький до кінця свого життя служив двом великим силам нашого духовного життя – молитві і пісні, служив самовіддано, жертовно і повсякчас. Будучи священиком, він писав літургійні композиції, які досі співає вся наша Галичина.
Важким ударом для прогресивної інтелігенції і для пересічних людей стала смерть великого Поета, Кобзаря Тараса Шевченка. Цілою Україною прощались з Генієм. І щороку шануємо його пам’ять, читаючи незабутні вірші.
Вірш «Ще не вмерла Україна» постав на хвилі патріотичної поезії Шевченка з його могутньою вірою в те, що «не вмирає душа наша, не вмирає воля». Шевченко нині, як ніколи надихає українців.
Кожен народ, маючи свою історію, має і свої історичні святині. Вони не робляться на замовлення, а приходять до сердець людей тернистими шляхами. Відроджуються, воскресають національні традиції України: наша символіка, патріотичні пісні, Гімн і пісні на слова Т. Шевченка. З цими символами пов’язані усі поривання нашого народу до здобуття незалежності, а нині її захисту. Тож вивчаймо і пам’ятаймо наших світочів не лише у дні ювілеїв народження і смерті, шукаймо поради і розради в їх творчості повсякчас!