Сьогодні виповнилося 34 роки від дня однієї з наймасштабнішихекологічних катастроф в історії людства. Здавалося б минули десятиліття, проте наслідки чорнобильської трагедії відчуватимуться ще не одну сотню років. У цьому ми вкотре переконалися цьогоріч, коли Чорнобильська зона знову спалахнула пожежами.

І знову героями стали пожежники, які, як і 34 роки тому, першими дали відсіч загрозі, ризикуючи власним життям та здоров’ям заради того, щоб врятувати нас.

Ми знову усвідомили, від якої жахливої трагедії врятували людство скромні герої тих днів. Тоді вони не вважали свій вчинок чимось надзвичайним,вони просто виконували свою роботу. Так, як зараз це роблять лікарі, військові, всі хто опинився на передовій. Жертвуючи власним життям і здоров’ям, не думаючи про власне, щоденно рятуючи мільйони інших життів.

Ми повинні допомагати цим людям, не відмежовуватися від їхнього болю і страждань.Взаємодопомогою, співчуттям, людяністю, піклуванням про здоров’я ліквідаторів, потерпілих, хворих – таким чином висловлюючи свою вдячність за їх пожертву.

І нехай цього року ми не можемо покласти квіти до пам’ятників і зібратися разом, щоб вшанувати померлих, проте ми можемо об’єднатися у спільній молитві і подяці кожному причетному.

Пам’ятаймо про них, пам’ятаймо про Чорнобиль.