У Музеї писанкового розпису в Коломиї відбулася подія, що поєднала живопис, музику та слово – Мистецька академія братів Миколи, Юрія та Петра Лесюків.
Основою події стало відкриття персональної виставки живопису заслуженого художника України Юрія Лесюка – члена Національної спілки художників України, лауреата премії імені Івана Труша, багаторічного завідувача відділу малярства Львівського коледжу декоративного та ужиткового мистецтва ім. Івана Труша, викладача-методиста, учасника понад сотні національних і міжнародних експозицій.
Митець представив двадцять живописних полотен, у яких – пульс українського села, краса рідної Ковалівки, барви народних звичаїв і глибинна любов до землі. Деякі мотиви знайшли продовження і в книжках автора – «Аромат червоних йон» та «Хроніки мандрів та мрій», репродукції з яких представлено поруч із писанками його матері Варвари.
Окремий розділ заходу був присвячений пам’яті Миколи Лесюка (1940–2024) – знаного мовознавця, доктора філологічних наук, професора, перекладача, заслуженого працівника освіти України, лауреата численних літературних премій. Його наукова спадщина – понад 400 публікацій, присвячених рідній мові, її історії. Про життєвий і творчий шлях науковця розповіли його донька Тетяна Пашко та колега Ольга Русакова.
Музичну частину мистецької академії прикрасили виступи Петра Лесюка – артиста симфонічного оркестру Львівської філармонії та австрійсько-українського оркестру K&K Philharmoniker, викладача Львівського музичного коледжу ім. Станіслава Людкевича. У супроводі концертмейстерки, викладачки Коломийської дитячої музичної школи №2 ім. Галини Грабець Оксани Сербинської він виконав твори класичних українських та європейських композиторів.
Присутні – представники духовенства, діячі культури, освіти, художники та численні шанувальники мистецтва — щиро дякували братам Лесюкам за їхню натхненну працю й вагомий внесок у збереження української духовної спадщини.
Виставка триватиме протягом місяця, тож усі охочі можуть завітати до Музею писанкового розпису, щоб крізь творчість Юрія Лесюка побачити душу Гуцульщини.
