29 липня 2024 року в Музеї війни в Києві відбувся захід "Оленівка — місце воєнного злочину Росії", присвячений роковинам теракту в таборі для військовополонених. Метою зібрання було вшанувати пам'ять убитих Росією українських військовополонених і привернути увагу світу до необхідності покарання винних у цьому злочині.
Участь у заході взяли представники Міністерства культури та інформаційної політики, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Офісу генерального прокурора, Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Офісу Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні, Агентства Програми Розвитку ООН в Україні, визволених полонених, військовослужбовців, рідних і близьких українських військовополонених.
Під час заходу присутні вшанували памʼять убитих українських військовополонених, а також звернулися до міжнародних організацій із закликом до встановлення справедливості в покаранні винних. Міжнародну спільноту закликали сприяти визволенню поранених військовополонених - захисників Азовсталі, які перебували в Оленівці.
"Цей теракт, він, можна сказати, у цій великій війні — маленька крапля. Загинули 53 людини. У цій війні гинуло і більше людей одночасно. Але ми хочемо показати суспільству і, в першу чергу, міжнародним партнерам, що це остання крапля в тій "великій купі" воєнних злочинів, які чинить Росія протягом останніх ста років", — сказав модератор заходу Володимир Жемчугов, учасник російсько-української війни, Герой України, науковець Національного музею історії України в Другій світовій війні.
За його словами, за останні сто років Росія вчиняла масові вбивства цивільного населення, розстріли, зокрема, військовополонених поляків у 1940 році, цивільного населення в Афганістані та Чечні.
"Оленівка — місце воєнного злочину Росії": у другі роковини теракту пам'ять загиблих в Оленівці вшанували в Музеї війни
Володимир Жемчугов — учасник російсько-української війни, Герой України, науковець Національного музею історії України в Другій світовій війні. Cуспільне/Ліля Гончарук
Оленівка має бути останнім фактом, аби світове суспільство об'єдналось, визнало Росію "центром зла" і зупинило її, вважає Володимир Жемчугов.
"Це мета нашого заходу, а також вшанувати пам'ять загиблих, віддати шану родинам, матерям, дружинам загиблих, показати їм, що ми вдячні їм за виховання їхніх дітей. Ми пам’ятаємо це, ніхто цього не забуде і буде вічна шана їхнім дітям і тим військовополоненим, які пішли на цей подвиг", — сказав співробітник Музею війни.
Після вивчення результатів розслідувань, проведених українськими правоохоронцями та низкою міжнародних організацій, однією з основних версій вибуху в Оленівці є підрив росіянами термобаричного заряду на території табору для військовополонених.
Про це сказав, виступаючи на заході в Музеї війни, представник Офісу генпрокурора, начальник Департаменту протидії злочинам, вчинених в умовах збройного конфлікту, Юрій Бєлоусов.
"Ми обстежили всі тіла бійців, які були повернені. Ми залучали міжнародних партнерів і відповідне обладнання для обстеження кожного тіла… Це, дійсно, дія надвисокої температури. І версія, що це був термобаричний заряд, є основною", — сказав він.
Наразі слідство з'ясовує, яким чином безпосередньо здійснювався підрив. За словами Юрія Бєлоусова, з приводу подій в Оленівці опитали понад 20 бійців, які були безпосередньо в бараку, де стався вибух, також 30 військовополонених, які перебували в інших бараках, і 10 військовополонених, які були згодом залучені до надання медичної допомоги.
Є різні версії, що могло спричинити цей злочин. І Офіс генпрокурора продовжує працювати з колегами з розвідки, національних розвідок, міжнародними партнерами, щоб виключити інші версії і сфокусуватись на одній з них.
На цей час назвати прізвища людей, які безпосередньо вчинили цей злочин, в Офісі генпрокурора не можуть.
"Разом із тим одним з індикаторів того, що до цього причетне вище військове керівництво Російської Федерації, є те, що Росія не провела самостійного розслідування. Для Міжнародного кримінального суду цього достатньо", — сказав представник ОГПУ.
Військовополонені, які стали свідками теракту в Оленівці, в той день "втратили віру в полон, як опцію збереження життя".
Слова свого сина, який був одним із полонених в Оленівці, процитувала на заході в Музеї війни Тетяна Демчук.
Обоє синів жінки боронили Маріуполь. Старший, "азовець", там загинув, а молодший вийшов у полон за наказом командирів.
"Наші військові — оборонці Маріуполя, які тримали 86 днів цю оборону, виходили в почесний полон. Вони виконали свій наказ, який отримали від вищого головнокомандування нашої країни. Вони його виконали з честю", — згадує жінка.
За її словами, у родин оборонців Маріуполя з'явилася надія, що вони зможуть обійняти своїх воїнів через 3-4 місяці.
"Але цього, на жаль, не сталося. Усі домовленості Російської Федерації, яка їх надавала, порушені. І зараз, на даний момент, порушуються всі міжнародні гарантії, конвенції щодо наших військовополонених", — зазначає мама військового.
З її слів, надія родичів на повернення додому військовополонених похитнулася. Тетяна Демчук вважає, що держава та міжнародні організації мають докладати більше зусиль для звільнення бранців Росії.