У 2023 році Україна вперше відзначає День захисників і захисниць 1 жовтня. Це свято відзначається в Україні на державному рівні від 2014 року задля вшанування мужності та героїзму захисників і захисниць незалежності та територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу у суспільстві.
Від цього року День захисників і захисниць перенесено з 14 на 1 жовтня у звʼязку з переходом Православної Церкви України та Української Греко-Католицької Церкви на Новоюліанський календар. Адже це свято збігається з Покровою Пресвятої Богородиці, що не випадково. В усі часи історії України своєю заступницею і покровителькою українські воїни вважали саме Пресвяту Богородицю.
Ідея заступництва Божої Матері – захисниці від ворогів – має глибоке коріння із часів Київської Русі і запровадження християнства у 988 році. Князь Ярослав Мудрий збудував у Києві церкву на Золотих Воротах як вияв вдячності Богові і Пресвятій Богородиці. 1039 року він віддав народ Русі під опіку Божої Матері.
Традиція вшанування Покрови як покровительки українського війська перейшла від Київських князів до козацтва. Свято Покрови Пресвятої Богородиці було одним з найголовніших свят козаків, за що воно отримало другу назву – Покрова Козацька, а на іконах під омофором Богородиці почали зображувати українських ієрархів, гетьманів і козаків. Також саме на свято Покрови козаки проводили ради, на яких вибирали нового гетьмана або членів старшини.
У добу Української революції 1917–1921 років відроджувалися традиції військово-козацької спільноти. Вони стали основою для розбудови Збройних Сил УНР та ЗУНР. Передусім це простежується в найменуваннях військових формацій. Першим таким підрозділом став Український козацький полк імені Богдана Хмельницького, створений у травні 1917 року. Згодом виникли формування, названі на честь видатних козацьких командирів – Петра Дорошенка, Максима Залізняка, Костя Гордієнка, Івана Мазепи. Козацький відголос є й у таких назвах: Січові стрільці, Запорізька група, гайдамацькі полки та вільне козацтво.
Козацькі військові традиції в добу Української революції прослідковуються також у військовій символіці (стяги, відзнаки), назвах військової техніки. Окремо слід згадати військову термінологію, якою послуговувалися для позначення рангів, посад і військово-структурних елементів: козак, сотник, осавул, отаман бригади, отаман дивізії.
Це відображалося в одностроях і зовнішньому вигляді вояків українських військових формацій тих часів. Кашкет-“мазепинка”, чорні шапки з кольоровими шликами, черкески й інші елементи старовинного українського військового одягу. Часто бійці за зразком козаків голили голови, залишаючи лише оселедець.
В буремні часи середини ХХ ст. вояки Української Повстанської Армії брали до рук зброю, аби захистити українців від обох тоталітарних режимів – нацистського та комуністичного. Символічним днем її створення стало саме свято Покрови. Боротьба УПА була продовженням українського визвольного руху періоду Української революції 1917–1921 років, підпільно-бойової Української військової організації та Організації Українських Націоналістів у 1920–1930-х роках. Армія боролася за відновлення української державності, наслідуючи козацькі військові традиції.
Українська армія береже імена героїв минулих епох – від воїнів-русичів і козаків до Січових стрільців і вояків УПА. Тому у військових підрозділів з’явилися назви легендарних українських полководців та уславлених формацій минулого. Гасло «Слава Україні! – Героям слава!» стало офіційним вітанням нашого війська.
У сьогоднішній час Українське військо стало однією з найбоєздатніших армій Європи, маючи за плечима майже 10 років досвіду боїв у сучасній російсько-українській війні. За цей час в Україні проведені і важливі реформи Збройних Сил, армія професіоналізувалася як одна з найважливіших інституцій країни. Нині модернізація війська продовжується. Окрім системи управління та матеріально-технічного забезпечення,зазнала змін ідеологічна підготовка особового складу в умовах протидії збройній та інформаційній агресії російської федерації. Відновлення питомо українських мілітарних традицій та посилення ідеологічної складової патріотичного виховання особового складу сформувало у військовослужбовців почуття особистої відповідальності за захист України.
У боях із підрозділами російської регулярної армії та підконтрольних їм бойовиків постало якісно нове Українське військо, що відіграє значну роль у вітчизняному суспільстві.
Своїм героїзмом, відвагою та самовідданістю наші захисники і захисниці завоювали найвищий рівень довіри в українців. Війна формує та гартує Українську націю. Сьогодні ми викликаємо повагу і змінюємо світ. Боремося за свободу, незалежність та національну гідність. Віримо, що нинішні захисники і захисниці здобудуть перемогу.