Від початку березня 2022 року було звільнено понад 1000 населених пунктів у північних регіонах України. Завдяки Силам оборони, сміливості всіх наших людей нам вдалося вистояти. Світ побачив, на що здатні українці.
А росіяни чомусь вірили, що українці нібито не будуть боротися. Але мільйони людей – кожен і кожна так, як могли – показали окупанту, що Україна не покориться ворогу.
В містах та селах дорослі і діти допомагали облаштовувати блокпости, плести маскувальні сітки та готували їжу для наших бійців. Мільйони прикладів опору забезпечили те, що українці у єдності вистояли і почали звільняли нашу землю.
Кожен цивільний поруч з нашими військовими, прикордонниками, та іншими героями пліч-о-пліч визволяли свої домівки, свої міста та села від окупантів.
Вигравши битву за Київ, ми виграли битву за Україну стратегічно – як за незалежну суверенну державу. Коли була захищена столиця, було захищене і державне життя України. Звільнівши північ, ми побачили, що окупанта можна вигнати. Продовживши цей рух по звільненню на півдні України – звільнивши Зміїний і Херсонщину, а також на сході України – звільнивши Харківщину, ми впевнені, що можемо звільнити всю нашу землю. Але початок цієї впевненості – саме у битвах за Мощун, Гостомель, Ірпінь, Бучу, Охтирку, Чернігів та інші міста і села наших північних областей, саме у тому першому досвіді наших людей, які побачили, що російська армія біжить з української землі.
Пам’ятаймо про ці міста, в них народжувалася наша сміливість.