У ці дні ми вшановуємо пам’ять членів українського національного підпілля ОУН, які були розстріляні німецькими окупантами у Бабиному яру наприкінці лютого 70 років тому.
«У лютому 1942 року гестапо здійснило масові арешти українського національного підпілля. Схоплено видатну поетесу, керівника Спілки українських письменників, головного редактора тижневика «Літаври» Олену Телігу та її чоловіка – інженера і відомого кобзаря Михайла Телігу. Свою смерть у Бабиному яру знаходять і поет-закарпатець Іван Рошко-Ірлявський, публіцист і кандидат на керівника референтури молоді ОУН Іван Кошик, перекладач Роман Фодчук, драматург професор Костянтин Гупало. Гестапо арештовує київського міського голову, члена Української Національної Ради в Києві Володимира Багазія, зусиллями якого восени 1941 року в окупованому Києві була організована діяльність служб міського господарства і за сприяння якого газета «Українське слово» отримала редакційне приміщення і друкарню. Усіх їх, разом з іншими членами ОУН, було розстріляно наприкінці лютого. В цей же час заарештовано і фактично знищено у повному складі Дарницьку сотню Буковинського куреня. До кінця лютого 1942 року у Бабиному Яру було розстріляно 621 член ОУН. Всього ж, за даними Проводу ОУН, оприлюдненими у квітні 1946 року, під час німецької окупації України 1941–1944 рр. ОУН втратила 4756 членів, в тому числі 197 членів вищого керівного складу, починаючи від районних (повітових) керівників» (за матеріалами щоденної всеукраїнської газети «День»).
Соратник О.Ольжича Олег Лащенко цей період українського національного підпілля охарактеризував так: «Зназовні трагедія лютого 1942 року може видаватися лише епізодом війни, коли потоками точено українську кров, проте, коли розкриємо цю трагедію, то побачимо, що вона – одна з кривавих вершин не тільки нашого культурного процесу, але й усього спротиву за останньої війни. Лютим 1942 року замикається київський період організованої боротьби українського націоналізму».
Трагедія Бабиного Яру є спільною для всіх, хто живе в Україні. Вона немає національних ознак чи терміну давності, і наш обов’язок – не лише з гідністю вшанувати пам’ять загиблих, але й не дати забути молодому поколінню, скільки крові було пролито на цій землі. Адже, лише пам’ятаючи історію, можна зрозуміти ціну справжнім цінностям – життю і свободі людини.
В закладах культури району спільно зі школами на знак вшанування трагічних подій українського народу були проведені години пам’яті, години скорботи «Життя довжиною у вічність», а працівники центральної районної бібліотеки провели годину-спомин «Їх тисячі лягло у Бабин Яр глибокий» у Коломийській загальноосвітній школі І-ІІІ ст.№1 ім.В.Стефаника з учнями 10-а класу (класний керівник Любов Паньків), 9-д класу (класний керівник Світлана Косович) та шкільною бібліотекою (завідувачка Ганна Бутницька, бібліотекар Оксана Юрчук).
