30 квітня 2010-го розпорядженням Президента України Віктора Януковича призначено головою Коломийської районної державної адміністрації Михайла Негрича. Нагадаємо, що це вже друга каденція Михайла Михайловича на цій посаді: головою райдержадміністрації він працював у 2001-2005 роках. Хоча, здається, цієї перерви й не було зовсім, адже очільник району закінчує те, що розпочав, розпочинає те, що обіцяв людям, втілюючи їхні мрії й побажання, вирішуючи проблеми й потреби, здаючи іспит перед громадою щодня.
– Михайле Михайловичу, як справжньому ґазді, котрий хоч і навів лад на своїй господарці, не випадає перепочити, бо він завжди знайде новий клопіт, так і Ви, схоже, більше задоволення маєте від роботи і зупинятися на досягнутому –– не Ваш стиль.
– Як керівник можу зітхнути з полегшенням лише тоді, коли бачу, що моя команда працює ефективно, економіка району не тупцює на місці. У нашому районі збільшується кількість дошкільнят і учнів, а це свідчить про те, що молоді сім’ї з оптимізмом дивляться в майбутнє. І я тішуся, що нам є для кого будувати школи, дитсадки, що Коломийщина розвивається і є добрим прикладом для інших.
– Нещодавня негода цьому підтвердження. Коли сніг фактично вибив зі звичної колії навіть столицю, Коломийщина мала можливість працювати в нормальному режимі.
– Найекстремальніша ситуація виникла між селами Лісна Слобідка і Лісний Хлібичин, де перекинулася румунська фура з металевими трубами, частина з них випала на проїжджу частину дороги – це зупинило рух майже двохсот транспортних засобів. Довелося також пересаджувати людей із заметених снігом автобусів у дизель-поїзд у Ценяві та Підгайчиках. Дорожники і працівники МНС працювали у посиленому режимі, всі служби діяли оперативно, організовано, злагоджено, як і належить, вони з гідністю витримали випробування не лише на професіоналізм, а й самовідданість. На колегії райдержадміністрації ми відзначили найкращих.
–Через сніг і морози постраждали й лелеки. Ця ситуація теж була взята на контроль, організовано підгодівлю птахів. Активно долучилася до підмоги громада. Відрадно, що люди у нас небайдужі, дружні, працьовиті.
– Напевне, саме тому на Коломийщині вдалося вже стільки зробити силами самої громади.
– Метод народної будови ми почали активно втілювати в життя з ініціативи голови облдержадміністрації Михайла Вишиванюка ще під час його першої каденції на цій посаді й продовжили з 2010 року. Народним методом усього за чотири місяці виросла добудова школи в Пилипах і першого вересня діти пішли до школи. У жовтні 2012 року силами громади здали у Малому Гвіздці Будинок культури. У цьому приміщенні є ФАП, шаховий клуб, спортзал, зал на 250 місць, музей, теплий санвузол… Я наших будівельників туди на екскурсію воджу. Кошторисна вартість проекту була півтора мільйона гривень, ми зробили за 600 тисяч. Економія очевидна. Такі будови народним методом будемо продовжувати. Так, після капремонту було відкрито стадіон в Отинії. Що могли, ми помогли матеріалами, а громада, депутати, спортсмени виконували всі роботи і тепер тут є гарний стадіон, роздягальня, є потужна футбольна команда. Народним методом у Підгайчиках стадіон зробили, закінчуємо у Воскресинцях. А скільки зроблено спортмайданчиків зі штучним покриттям, коли громада виконувала підготовчі роботи. Загалом упродовж 2010-2012 років збудовано 12 таких майданчиків. Цьогоріч плануємо ще у Печеніжині, Матеївцях, Великій Кам’янці. До речі, стадіон у Печеніжині буде одним з кращих на Прикарпатті, адже тут буде поле з крапельною системою для обприскування.
– А як не згадати участь громади в реалізації проектів ПРООН. Розкажіть, будь ласка, про їхнє завдання, мету і реалізацію.
– Проект має на меті сприяти сталому соціально-економічному розвитку на місцевому рівні через підтримку та співфінансування громадських ініціатив, бажання спільно визначати пріоритети розвитку території, спільно планувати та реалізовувати заходи для сталого розвитку свого населеного пункту. Була підписана трьохстороння угода про партнерство між райдержадміністрацією, районною радою та ПРООН. Під час реалізації першої фази на участь у конкурсі подали заявки аж 32 громади району. Відбірковий тур пройшли п’ять. Це мікропроекти у селищі Отинія – заміна вікон у школі, Пилипах – проведення енергозберігаючих заходів у школі, Рунгурах – ремонт приміщення ФАПу, Голоскові – енергозберігаючі заходи в спортивному залі школи.
Мешканці цих сіл та селища організувались у громадські організації, зібрали необхідні кошти – п’ять відсотків кожна. Рішенням сесії районної ради було виділено для співфінансування 45 відсотків від загальної вартості цих мікропроектів, загалом це 250 671 грн. Роботи було виконано повністю.
– Ці громади направду дуже старалися. Їхній приклад переконливо засвідчив, що на Коломийщині усе вміють доводити до ладу і обіцянок дотримуються. Це сприяло тому, що до участі в проекті ПРООН було додатково відібрано ще дві громади.
– Так, за результатами відбору, який проводився в облдержадміністрації, було відібрано як успішну громаду села Пилипи для впровадження додаткового мікропроекту. Це – енергозберігаючі заходи в Пилипівській ЗОШ І-ІІ ступенів по філії села Кропивище. А за додатковою «паводковою» квотою комісією з оцінки мікропроектних пропозицій у Києві відібрано мікропроект Дебеславцівської громади – «Енергозберігаючі заходи приміщення дошкільного закладу та ЗОШ І-ІІ ступеня села Залуччя». Для цих двох додаткових мікропроектів у районному бюджеті було передбачено 73 400 грн.
– Як реалізується друга фаза проекту, хто пройшов відбір?
– Із серпня 2011-ого на Коломийщині розпочалася друга фаза проекту. Було відібрано чотири громади району. Дебеславцівську – з проектом капітального ремонту приміщення амбулаторії загальної практики сімейної медицини у Залуччі, Матеївецьку – капітальний ремонт приміщення амбулаторії у Перерові, Черемхівську – впровадження енергозберігаючих заходів у школі та Молодятинську – енергозберігаючі заходи в школі.
Торік, 26 жовтня, обидві амбулаторії було урочисто відкрито. Завершено роботи і по двох інших проектах. Загальна кошторисна вартість проектів, реалізованих у 2012-ому в рамках другої фази становить 708,5 тис. грн., з них кошти ПРООН – 319,9 тис. грн., кошти обласного бюджету – 68 тис. грн., районного – 291,3 тис. грн., сільських рад – 53,2 тис. грн., кошти громад – 36,2 тис. грн.
Для сприяння реалізації проекту ПРООН було утворено Форум місцевого розвитку Коломийського району, затверджено склад координаційного комітету.
– Відрадно, коли, відкриваючи якийсь об’єкт, народжуються нові ініціативи.
– Так, у лютому, коли ми відкривали у Печеніжині лабораторію при амбулаторії і колектив, і головний лікар згодилися, щоб тут народним методом зробити амбулаторію, яка буде показовою в області!
– У медицині вже й так чимало зроблено, навіть на європейському рівні. Узяти до прикладу баклабораторію, до відкриття якої Ви маєте безпосередній стосунок. Адже адміністрація центральної районної лікарні зверталась до Вас як до депутата обласної ради з проханням посприяти у виділенні коштів для продовження реконструкції.
– Так, це було дуже важливо: об’єднати всі клінічні та біохімічні лабораторії медичних установ в одну централізовану, щоб якісно покращити роботу лабораторної служби щодо діагностики захворювань. І всі ми разом, з допомогою депутатів, меценатів, громади краю змогли зреалізувати цей сміливий план. На відкритті баклабораторії побувала віце-прем’єр-міністр, а тепер Міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова.
До кінця 2013-го плануємо здати будівельну частину діагностичного центру.
– Аж не віриться. Адже цю будову почали споруджувати ще понад десять років, тому і забули про неї. Почате перетворилося в руїни, заросло бур’янами. А тепер це такий чудовий корпус зовні.
– Тут буде найсучасніше діагностичне обладнання і нашим людям не доведеться їхати в Ізраїль, Австрію чи Німеччину, щоб пролікуватися. Крок за кроком набуває європейського вигляду центральна районна лікарня, у лютому відкрито п’ятий поверх терапевтичного корпусу. У травні буде відкрито четвертий поверх.
Тож ми невдовзі матимемо медичне містечко, яке стане госпітальним округом і обслуговуватиме не лише мешканців нашого, а й сусідніх районів. Чимало планується зробити по інших медичних об’єктах у селах. Так, при впровадженні реформи в медицині передбачається зробити амбулаторію в Отинії європейського рівня з ліжками денного стаціонару, на виконання соціальних ініціатив Президента України Віктора Януковича, тут уже відкрито реабілітаційний центр для дітей-інвалідів. У Турці зроблено перекриття даху, фасад амбулаторії, цьогоріч тут залишається подбати про ремонт всередині.
На якісніший рівень обслуговування підніматимуться усі ФАПи і амбулаторії, щоб людина в селі була забезпечена усією необхідною медичною допомогою.
– Не можна не згадати й той факт, що в оснащенні медицини сучасним
обладнаннями вагому роль відіграли і Ваші зв’язки з німецькими доброчинцями.
– Відчутну й важливу благодійну допомогу нам надало подружжя з Німеччини – Вольфган і Тамара Шуманни, мої давні хороші друзі. Завдяки їм центральна районна лікарня отримала чимало спеціального інвентаря. Це і функціональні ліжка, тумбочки, матраци, опорно-ходові пристрої, крісла, апарат ЕКГ, апарат ШВЛ для немовлят, інкубатори, реанімобіль та багато іншого. Сподіваюсь, що наша співпраця з німецькими колегами і надалі буде розвиватися.
– Ваші особисті контакти як керівника району відіграють дуже важливу роль у розвитку всіх сфер Коломийщини. Невипадково Ви у складі офіційної делегації України нещодавно побували у Варшаві, де відбувся кваліфікаційний матч чемпіонату світу з футболу. А передував цьому візит на Коломийщину на Ваше запрошення Президента федерації футболу Конькова. Пам’ятається, в інтерв’ю журналістам він сказав: «Така потужна спортивна база свідчить про мудру політику влади району».
– Так, результатом нашої зустрічі з Анатолієм Коньковим стало рішення про відкриття дитячо-юнацької спортивної футбольної школи в Турці – селі, яке має розвинену інфраструктуру й потужну спортивну базу. Тут буде школа-інтернат, де професійно готуватимуть футболістів. Школа на всю Західну Україну. Саме завдяки цій обставині я був включений в офіційну делегацію України, яка побувала у Варшаві на чемпіонаті світу. Українська збірна переграла поляків з рахунком 3:1. Я дуже задоволений грою. На світовому рівні ми показали класичний футбол, який довів, що Україна є спортивною державою. І я гордий тим, що саме в нас буде готуватись поповнення у провідні футбольні клуби країни. Ми можемо самі виростити хороших гравців, а не купувати їх за мільйони в інших країнах.
– Славу і визнання Коломийщині приносять і різні фестивалі. Як Ви до них ставитесь?
– Поки українці колядують і пишуть писанки, доти буде жити і процвітати Україна, тому я всіляко підтримую фестивалі, які служать збереженню багатих духовних скарбів нашого народу. А це і фестиваль «Смачний Спас», на який зійшлося понад 17 тисяч людей. Згадати хочу наших друзів з Німеччини, класичний духовий оркестр у складі 40 музикантів, грою якого ми насолоджувались на «Смачному Спасі», а також канадський колектив, гостей з Росії… Це «Медовий Спас» у Коломиї, який набув обласного статусу, фестиваль «Коломийка-2012», який відбувся у Королівці і де були гості з Польщі, Росії, Канади. І вже цьогоріч – всеукраїнський фестиваль «Карпатія», який завдяки сприянню народного депутата Олеся Донія провели у Коломиї, районне свято розколяди – різдвяні гуляння в Спасі, яке зібрало більше десяти тисяч поціновувачів народних звичаїв, високоповажних гостей, серед яких були посол Республіки Хорватія в Україні Томіслав Відошвічу і посол Республіки Македонія Ацо Спасеноскі. Вони були захоплені побаченим – і фестивалем, і йорданським льодовим містечком у Спасі, яке посіло почесне місце в Книзі рекордів України, в номінації «Мистецтво».
– Пригадую, посли були захоплені й відвідинами школи в Спасі, відзначивши, що у нас краще зроблено, ніж подекуди в Європі.
– У Спасі прекрасна показова школа, з сучасним спортзалом, зроблено капітальний ремонт Будинку культури. У цьому селі нам залишилося зробити хіба амбулаторію. Перспективи є в кожного з населених пунктів нашого району, а це три селища, 80 сіл, 59 шкіл. Кожне село хоче мати гарну школу і дитсадок – і відкриття цих об’єктів справжнє свято для всіх.
Узагалі минулий рік для освіти був сприятливий, вдалий. Адже за Кіотським протоколом вдалося поміняти всі вікна, двері, утеплити фасади у восьми школах –робіт виконано на 16 млн. грн. У цьому році співпраця за Кіотським протоколом триватиме. Розпочато роботи по добудові блоку №2 школи в селі П’ядики кошторисною вартістю 14,5 млн. грн., вже освоєно 1786,0 тис. грн. До відкритих у 2010-2011 роках десяти дошкільних навчальних закладів торік додалися ще три. Цьогоріч плануємо доробити до садочка в Іванівцях, який торік зробили з нуля, невеличкий басейн. Плануємо будівництво дошкільного закладу у Великому Ключеві, завершити роботу по капремонту садка в Джуркові, у вересні здамо в експлуатацію садок у Шепарівцях, як я і обіцяв людям.
– Михайле Михайловичу, ми в основному ведемо розмову про освіту, культуру, спорт, медицину, але Коломийщина і в економіці не пасе задніх.
– Промислової продукції реалізовано торік на 177,44 мільйона гривень, а це на 8,7 відсотка більше, ніж у 2011-ому. Цей показник міг би бути набагато вищим, якби одне з наших провідних підприємств «АБО-МІКС» не вимушене було зменшити обсяги виробництва т реалізацію продукції порівняно з позаторішнім періодом на 23,7 мільйона гривень через те, що у них звузився ринок збуту: у Рогатині побудували свій комбікормовий завод.
Порівняно краще, ніж загалом у країні, розвивається в нас і тваринництво. Принаймні поголів'я великої рогатої худоби у всіх категоріях господарств торік зросло на 1,3 тисячі й становить майже 21 тисячу голів. Цьому сприяло також чітке виконання нами відповідної постанови уряду щодо надання дотацій за збереження до певного віку молодняка ВРХ в індивідуальних господарствах, їх виплачено селянам станом на перше січня 948,75 гривень. Одержують відшкодування за придбання доїльних апаратів і селянські господарства, в яких утримують більше трьох корів.
– Тривалий час болючою для нашого району була проблема необроблених земель.
– У 2010-ому в необробітку було 4720 га, наразі ще не обробляється 782 га, тобто, йде тенденція до зменшення, але працювати ще є над чим. У сільське господарство району зайшли або були створені агрофірми, які орендують та обробляють по 2-4 тисячі га землі. Відповідно у них більші можливості для застосування передових технологій, закупівлі сучасної техніки тощо. Як результат – середня урожайність зернових становила торік майже 40 центнерів з га, що непогано навіть на тлі регіонів, де землі для вирощування зернових набагато кращі.
– А як щодо розвитку садівництва на Коломийщині?
– Багаторічні насадження займають площу в 2450 га, зокрема, в агроформуваннях – 399 га, з них у плодоносному віці – 342 га. Це яблуні, груші, сливи, вишні, черешні, горіх, смородина та інші ягідні. На виконання Постанови КМУ «Про внесення змін до Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» ПП «Степан Мельничук» було виділено з Державного бюджету 634 тис. грн. за посадку в 2012-ому 20 га яблунь та догляд за ними.
– У 2013–2014 роках планується посадити всього 179 га саду. Зокрема, в таких господарствах як АФ «Прут», ПП «Степан Мельничук», ПП «Сади Ценяви». Оформляються документи на закладку саду площею 70 га по Сідлищенській сільській раді, планується закладка багаторічних насаджень на площі 54 га у селі Загайпіль.
– Та не менш важливо зберегти вирощене, дати йому раду. Чи є для цього у нас можливості?
– У Підгайчиках працює завод ТОВ «АЛ-Прут» по переробці яблук потужністю 60 тонн сировини в добу. Протягом 2010–2013 років підприємством перероблено 6,1 тисячі тонн яблук, виготовлено понад 1,5 тисячі тонн концентрованого соку на 24,2 мільйона гривень. З року в рік обсяги виробництва зростають.
– У структурі реалізованої продукції 13,3 відсотка займає видобуток нафти та природного газу, які тут перспективи?
– Буряться нові глибинні свердловини, поновлено видобуток нафти, щорічно одержуємо її декілька сотень тонн. Перспективи нафтогазового комплексу пов’язані і з видобутком газу, Дебеславцівське родовище дало можливість забезпечити природним газом 17 населених пунктів Корницької зони. Ще потужніше – Черемхівсько-Струпківське – забезпечує блакитним паливом 19 сіл Коршівської і Отинійської зони.
Вивчаємо також товщину внутрішніх пластів у Ковалівці. У разі підтвердження перспективності розробки відновимо також видобуток вугілля.
– Михайле Михайловичу, нещодавно Коломийщина приймала гостей з батьківщини Великого Кобзаря. Який результат зустрічі?
– Так, Коломийщину відвідала офіційна делегація з Канівського та Звенигородського районів Черкаської області на запрошення голови облдержадміністрації Михайла Вишиванюка в межах загальноукраїнської акції «Кобзар єднає Україну». У переддень Михайло Васильович підписав угоду про співробітництво нашої області з Черкаською. Така угода була підписана і на рівні районів – між Коломийщиною та Канівським і Звенигородським про Міжрегіональне співробітництво у сфері економіки, сільського господарства, освіти, культури, охорони здоров’я, екології, молодіжного співробітництва, туризму.
Наші люди однакові – Схід, Захід, Південь, Північ, Центр – це є все наша держава Україна. І наша культура прикарпатська, культура київська, культура черкаська є нашою українською. Ми всі маємо свої особливості, але разом доповнюємо одне одного.
Ми підписали договори не тільки в напрямі культури, освіти, медицини. Будемо напрацьовувати зв’язки і в сільському господарстві, промисловості. Будемо їздити до них, вони до нас. Спілкуватимемося, обмінюватимемося досвідом на загальну користь. Станемо ближче до центру, до Києва, до Великого Тараса, бо наша Україна має бути єдиною, нероздільною державою, у цьому її міць, сила, величність. Єдиним має бути і весь український народ, у якому б напрямі він не жив, нам немає що ділити. Переконаний, Коломийщина завдяки таким зв’язкам, новим друзям стане ще писанковішою.
Звичайно, зробити заплановане все і одразу неможливо, але, як відомо, під лежачий камінь вода не тече, отож стараємося рухатись і тільки вперед.
Інтерв’ю вела Вікторія Кохан, газета "Вільний голос".