Коломия - давній культурний центр Прикарпаття. Полюбляв сюди навідуватися цісар Австро-Угорської імперії. З містом над Прутом пов'язані сторінки життя Івана Франка, Леопольда фон Захер-Мазоха. Тут творив чудові мелодії Анатолій Кос-Анатольський. А Дмитро Циганков склав справжній гімн Коломиї, слова і музика якого западають у серце назавжди того, хто хоч раз відвідав це чарівне місто. Музей Писанки став візитівкою цілого Прикарпаття.
Район славиться щедрими врожаями, працьовитими, привітними людьми. Біля його керма вже вдруге Михайло Негрич, який має значну підтримку земляків. Із ним ведемо розмову про здобутки та проблеми.
- Михайле Михайловичу, Коломийський район здавна був житницею Прикарпаття. Чи не розгубили добру славу?
- У сфері агропромислового комплексу посідаємо в області третє місце за обсягами зернових культурах. Площа сільськогосподарських земель району 67,9 тисячі гектарів. Торік зібрали 73 тисячі тонн зернових і зернобобових культур за середньої врожайності 40,2 центнера з гектара. Це вже європейський рівень. Маємо рекордсменів. Так, у ТзОВ "Агро-Дует" намолотили 68,2 центнера з гектара, ТзОВ "Левада" - 60,2, філії ПрАТ "Зернопродукт МХП" "Перспектив" - 52,9.
У минулому році створили регіональний фонд продовольчого зерна в обсязі тримісячної потреби, який становить для району 3870 тонн. Найбільше збіжжя зберігається у ТзОВ "ЮМАС" - 2000 тонн. Станом на 1 січня цього року в районі налічувалося: 20241 голова великої рогатої худоби, 12994 - свиней, 3139 - овець і кіз.
Упродовж чотирьох місяців здано на переробку 920 тонн молока господарствами всіх категорій, у тому числі агроформуваннями 435. Реалізація м'яса за цей період склала 747 тонн, що на 178 тонн більше минулорічної.
У першому кварталі виплачено 1 мільйон 143 тисяч гривень за утримання телят і 7,4 тисячі - відшкодування за придбані доїльні апарати вітчизняного виробництва власникам, котрі мають у господарстві не менше трьох голів худоби.
- У Коломиї була добре розвинена промисловість. Яка ситуація нині?
- В усіх районах області з колишніх підприємств мало що залишилося. Тепер заходять потужні інвестори. Вони вкладають значні кошти у розвиток переробної галузі. Основними інвесторами району залишаються нерезиденти з Угорщини, Польщі, які залучили 82,5 відсотка іноземного капіталу. Торік у його економіку надійшло 95,3 тисячі доларів США, зокрема у ТзОВ "Лендштен", ПСП "Агрофелікс", СП НГК "Дельта".
Починаємо будівництво великого деревообробного заводу спільно з австрійською фірмою. Сума інвестиції складе 200 мільйонів євро. Це буде підприємство з повної переробки деревини. На завод "Коломиясільмаш" зайшла французька фірма, яка виготовлятиме запчастини. Це 200 нових робочих місць. Підприємство налагодило випуск навантажувачів, які потрапляють на внутрішній ринок. Незабаром буде відновлено експорт цієї продукції в Росію. Звичайно, обсяги не ті, що колись. Але виробництво поступово оживає.
На території села Шепарівці, приєднаного до Коломиї, розпочато спорудження торговельного комплексу "Епіцентр". Планують відкрити його до 1 серпня. Комплекс обслуговуватиме жителів кількох районів.
- Михайле Михайловичу, засоби масової інформації повідомили про певні колізії з правоохоронними органами, котрі виникли у зв'язку із забором гравію на ріці Прут для будівництва "Епіцентру". В чому проблема?
- Справді, 10 квітня ряд телеканалів області показали сюжет про те, що на березі ріки Прут правоохоронці виявили і затримали шість самоскидів марки "Вольво", завантажених піщано-гравійною сумішшю. Йшлося про нібито несанкціонований її видобуток.
Почнемо з того, що ріка Прут протягом останніх років під час повеней завдає значних збитків жителям району. Коштів на відновлення 102 об'єктів, пошкоджених внаслідок стихії, бракує. Тож задля проведення природоохоронної та протипаводкової діяльності без залучення бюджетних ресурсів рішенням Івано-Франківської обласної ради від 30 вересня 2011 року №245-9/2011 затверджено Порядок руслоочисних та руслорегулювальних робіт на річках області. До речі, воно чинне, прокуратура його не опротестувала.
На замовлення Шепарівської сільської ради ліцензована організація ППДС-ТараПлан виготовила проект "Проведення руслоочисних робіт на річці Прут села Шепарівці Коломийського району". Дозвіл погодили всі, кому належить, державні органи.
1 квітня у приміщенні Шепарівської сільської ради відбулася нарада за участю першого заступника голови райдержадміністрації Романа Панчука, начальника відділу капітального будівництва обласного управління водних ресурсів Михайла Олексевича, начальника Коломийського міжрайонного управління водного господарства Романа Єремія, Шепарівського сільського голови Івана Терпелюка, де було вирішено укласти договір про виконання противопаводкових заходів. Зауваження і приписи з боку органів, які здійснюють контроль за проведенням робіт, не надходили. Тобто, все було в межах чинного законодавства.
Як тільки почали проводити руслоочисні роботи, Коломийська міжрайонна прокуратура без належних на те підстав арештувала техніку, завела кримінальне провадження за фактом порушення Правил охорони або використання надр, відсутності дозвільних документів. Таким чином, реалізацію проекту зупинили.
Проте, зважаючи на наявність усіх дозвільних документів і договорів, мова не може йти ані про несанкціонований видобуток гравійно-піщаної суміші, ні про перевищення службових обов'язків керівництвом Шепарівської сільської ради. Навпаки, проведення робіт мало забезпечити економію коштів Держбюджету на суму близько 400 тисяч гривень. Крім того, згідно з договором громада Шепарівців отримала б 100 тисяч гривень на соціально-економічний розвиток та проведення ремонту місцевих доріг.
Недержавницькі дії окремих правоохоронних органів краю викликають здивування, створюють поганий прецедент перед інвесторами. Якщо будемо з ними так воювати, хто до нас прийде? Думаю, в цій справі крапку поставить суд.
- Михайле Михайловичу, стан доріг на Прикарпатті жахливий. Що буде далі?
- Доріг практично нема. Затяжна зима, впродовж якої 32 рази температура коливалася від плюса до мінуса, добила їх ущент. Термін експлуатації покриття давно минув. Адже більшість шляхів збудована у 60 роки. Між тим різко зросло навантаження на них. І головне - дороги, як слід, не ремонтують. Вони перелатані десятки разів. Працюємо, щоб упорядкувати хоч трохи центральні траси. Проте незрозумілим для мене є одне: в той час, коли мали б об'єднати всі служби і спільно розв'язати проблему, в облавтодорі наполовину скорочують штат. Його керівник каже: мені відключили світло, газ, нема з ким і чим працювати.
Центральну трасу Івано-Франківськ-Коломия-Заболотів уже ремонтуємо другий місяць. Розумію, бракує коштів, але дороги повинні бути. Вірю, уряд виділить ресурси. Туристичне Прикарпаття матиме пристойні автошляхи.
- Одна з болючих проблем, зокрема для Коломиї - куди дівати тверді побутові відходи. Як думаєте її розв'язувати?
- У нас багато років працює костомельний завод. За рахунок фінансування з екологічного фонду тут незабаром встановлять нові сучасні фільтри. Жодного неприємного запаху тепер не буде. На цьому підприємстві також спалюватимуть відходи медпрепаратів, які доводиться вивозити в Одесу для утилізації.
У планах - будівництво сміттєпереробного заводу в Коломиї. На жаль, депутати не підтримали міського голову, щоб встановити сортувальну лінію, яка діятиме також у Долині, Надвірні. Завод будуватиме канадський інвестор. Це буде суперсучасне виробництво. Аналогічні підприємства працюють без шкоди для довкілля у багатьох європейських країнах. Давно настав час не лише продукувати сміття, а переробляти й отримувати з цього користь.
Хтось із депутатів кинув клич, нібито до нас будуть звозити непотріб із цілої області. Політика політикою, але вважаю, що провладні й опозиційні сили мають діяти спільно, покращуючи життя тих, хто обрав їх на відповідальну роботу. Протистояння ні до чого доброго не приведе.
- Чи знаходите спільну мову з депутатським корпусом райради?
- Знаходжу спільну мову з усіма. Коломийський район має найбільшу кількість депутатів. У раді представники різних політичних сил. Нам нема що ділити, робимо загальну справу. Для ухвалення необхідного, виваженого рішення шукаємо шляхи порозуміння. Я депутат обласної ради з 1998 року. Коломияни обирають мене вже вчетверте, Як можу, вношу свою лепту у розвиток рідного краю.
- Михайле Михайловичу, в когось може закрастися думка, що голова обласної держадміністрації Михайло Вишиванюк у своїй діяльності надає преференції Коломийському району, оскільки родом звідси. Чи так це?
- Михайло Васильович - патріот цілого Прикарпаття, не ділить райони на свої і чужі. Такого за ним не помічав ніколи. Він не створює жодних привілеїв. Навпаки, щедро роздає наганяй, чому Коломия пасе задніх. Працюю з Михайлом Вишиванюком із 80 років, знаю його характер. Нема такого, аби Коломиї перепало більше. В інших районах Михайло Васильович буває десь раз на тиждень, а тут через день. Тому тут непросто працювати, бо часом він орієнтується краще, ніж я.
- Яка ситуація зі спорудженням поліклініки в Коломиї?
- Фундамент простоював із 2000 року. Вже ніхто не сподівався, що там взагалі зведуть медичний заклад. Були пропозиції спорудити житловий будинок. Щодо цього питання ми радилися з Михайлом Вишиванюком і дійшли висновку - по¬ліклініка конче потрібна. За дорученням Президента Віктора Януковича уряд виділив кошти на її будівництво. До кінця нинішнього року здамо об'єкт в експлуатацію. Потужність нової по¬ліклініки - 850 відвідувань за зміну. З довгобудом покінчено.
Центральна районна лікарня, зведена в Коломиї у 1897 році, давно вимагала капітального ремонту. Тепер крок за кроком здійснюємо його. Вже відкрили п'ятий поверх терапевтичного відділення. Вартість робіт склала 1 мільйон 400 тисяч гривень. Завершуємо капітальний ремонт четвертого поверху. На черзі виконання робіт щодо решти поверхів. Поступово перетворимо центральну район¬ну лікарню в заклад європейського рівня, де в палатах, обладнаних усім необхідним, перебуватиме не більше чотирьох пацієнтів. Сподіваюся, незабаром нашим краянам не буде потреби їхати відновлювати здоров'я до обласного центру чи столиці.
Приділяємо також увагу медичним закладам району. Відкрили лабораторію у Печеніжинській поліклініці, витративши 53 тисячі гривень. Ремонтуємо приміщення амбулаторії села Княждвір. У рамках українсько-швейцарської програми "Здоров'я матері і дитини" отримали медичне обладнання для пологового будинку на суму 460 тисяч гривень. Передбачено 931,5 тисячі гривень на капітальний ремонт приміщень амбулаторій у селах Виноград і Нижній Вербіж.
Розмову вів
Анатолій ТЕЛИЧКО, газета "Прикарпатська правда"