12 липня 2013 року в селі Шепарівці Коломийського району відбувся 7 турнір по футболу на призи Заслуженого майстра спорту Петра Слободяна.
Голова Коломийської районної державної адміністрації Михайло Михайлович Негрич вручив грамоту голови райдержадміністрації та голови районної ради за високі спортивні досягнення, вагомий особистий внесок у розвиток фізкультури і спорту та з нагоди 60-річчя з дня народження та подарунки Слободяну Петру Петровичу та зазначив: «фізична культура і спорт є важливим чинником зміцнення здоров’я населення краю. Тому влада району сприяє й працює в цьому напрямку, адже всім відомо: здорова сім’я – здорова держава.
В рамках соціальних ініціатив Президента України: Діти-майбутнє України, в напрямку: «Кожній дитині – всебічний розвиток» відбувається встановлення спортивних майданчиків із синтетичним покриттям. В районі функціонує 11 універсальних спортивних майданчиків із синтетичним покриттям в селах Ковалівка, Корнич, Іванівці, Малий Гвіздець, П’ядики, Спас, Турка, Угорники, Ценява, селищі Гвіздець, Велика Кам’янка, Воскресинці.
І все це з однією метою, щоб діти виростали здоровими, активними, а кращі футболісти поповнювали команди обласного і професійного футболу».
Довідка: Слободян Петро Петрович - Заслужений майстер спорту України з футболу, майстер спорту міжнародного класу, дворазовий чемпіон СРСР (1975,1977), срібний призер чемпіонату СРСР (1976), бронзовий призер чемпіонату СРСР (1979), Володар Суперкубка УЄФА (1975), Переможець молодіжного чемпіонату Європи (1976).
Петро Слободян народився у селі Шепарівці. У 17 років дебютував у складі тернопільського «Авангарда», показуючи доволі змістовну гру та відзначаючись великою кількістю забитих м'ячів. Саме це й привернуло увагу Валерія Лобановського, що тоді очолював «Дніпро».
Не довго думаючи, Петро Слободян переїхав до Дніпропетровська, де продовжив виступи за місцевий футбольний клуб. Півтора роки знадобилося талановитому нападникому для того, щоб завоювати місце у основному складі «Дніпра». Після вдалої гри останнього у складі молодіжної збірної СРСР у турне Південно-Східною Азією нападаючий «Дніпра» отримав пропозицію від київського клубу. Чого вартий лише поєдинок за Суперкубок Європи 1975 чи його гол у ворота «Баварії», що вивів киян у півфінал Кубка Чемпіонів 1976/97.Вдалі виступи у складі «Динамо» відкрили для Слободяна двері до збірної Радянського Союзу. У складі головної команди СРСР нападаючий провів два матчі у кінці 1976 року — проти Аргентини та Бразилії.
У 1977 «Динамо» залишив Володимир Онищенко і багато хто бачив саме Петра Слободяна у парі з Блохіним на вістрі атак киян, однак на заваді стала травма, через яку нападник пропустив вісім місяців. Слободян прийняв рішення перейти до московського «Локомотива». Вибір був обумовлений насамперед тим, що у Москві знаходилася клініка доктора Миронова, постійним відвідувачем якої став нападаючий. Слободян вирішив закінчити кар'єру футболіста, хоча йому було лише 27 років. Після припинення активних виступів Петро Слободян почав працювати викладачем на кафедрі фізичного виховання університету імені Т. Г. Шевченка. Згодом став завідуючим кафедри. Паралельно виступав за команду ветеранів київського «Динамо», яку певний час навіть очолював. Посаду в університеті залишив у 1998 році, а у 2001 очолив київську «Оболонь», яку одразу ж вивів до Вищої Ліги. Взагалі, на тренерському містку «пивоварів» Слободян з'являвся двічі — перший раз тренував команду з кінця 2001 року по кінець 2004, а вдруге очолював киян з квітня 2006 по травень 2008 року. Після цього мав пропозиції як з України, так і з-за кордону (наприклад, з Узбекистану), однак вирішив більше уваги приділяти сім'ї та повернутися до викладацької діяльності. Щороку у Шепарівцях проводиться Кубок імені Петра Слободяна серед найсильніших команд Коломийського району.
