19.10.2023
Через повномасштабне російське вторгнення багатьом сімʼям довелося тимчасово розлучитися: деякі мами з дітьми виїхали за кордон, а тата залишилися вдома; у когось тато чи мама захищають країну в складі ЗСУ, тому бачаться з дітьми рідко.
Порадами, як допомогти дитині перенести довгу розлуку з батьками та не втрачати звʼязок, поділилися в МОЗ.
- Маленькій дитині часто здається, що все, що відбувається, так чи так стосується її. І те, що мама чи тато не поруч, вона може сприймати як навмисну дію батьків, нібито вони її покинули, бо дитина зробила щось не так, або що є щось важливіше за неї. Саме тому важливо весь час повторювати, що батьки її люблять, що її провини в тому, що тато чи мама не поряд – немає.
- Важливо частіше обіймати дитину, говорити з нею про її почуття. Нехай дитина озвучує свої емоції – це дозволяє їх “легалізувати”. Якщо дитина каже: “Я сумую за татом“, можна відповісти: “Я бачу, що ти сумуєш за татом. Це нормально. Я теж за ним дуже сумую. Він зараз захищає країну/вдома працює на перемогу й радіє, що ми в безпеці“.
- Емоційну напругу перетворіть на дію – запропонуйте зробити щось для тата чи мами. Наприклад, можна намалювати картину, зробити виріб, приготувати улюблену страву батьків і зняти процес на відео чи сфотографувати тощо.
- Щодо телефонного чи відеозʼязку, то можна робити це щодня чи раз на тиждень – тут головне не кількість, а якість. Заздалегідь домовтеся про організацію таких зідзвонів. Під час розмови говоріть про конкретні речі, які захоплюють дитину. “Тато/мати може читати казки маленьким дітям, розповідати, як пройшов день. З підлітками тато/мати можуть домовитися, що вони подивляться один і той самий фільм, читатимуть по главі з однієї книжки, а потім обговорюватимуть їх”, – рекомендують автори порад.
- Якщо ж дзвінки організовувати складно, тоді мама/тато може записати відео про те, чим він/вона займається зараз.
- Батьки також можуть попросити дитину виконувати якісь рутинні дії замість дорослих удома, поки ті не повернуться: поливати квіти чи мити посуд. Дитині буде спокійніше, бо вона відчуватиме, що робить щось корисне. Підліткам можна запропонувати конкретні дії, що допоможуть наблизити перемогу: плести маскувальні сітки, волонтерити абощо.
- Для того, щоби підтримувати звʼязок, можна взяти сімейні фотографії, розглядати їх разом та згадувати різні спільні історії. Підлітки можуть носити одяг із гардеробу тата чи мами, який їм подобається і нагадує про батьків.
- “Дуже важливо не втрачати надії, мріяти та планувати, що ви робитимете разом із батьком/матір’ю, коли знову зустрінетеся”, – наголошують автори.
Головне – бути чесним із дитиною і не обіцяти того, що виконати не зможете (наприклад, казати, що війна скоро закінчиться і тато/мама повернуться незабаром). Втім, малювати песимістичні сценарії теж не варто.
Матеріал підготовлено в межах впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? за ініціативою Олени Зеленської.