Вступне слово Прем'єр-міністра України Миколи Азарова на розширеному засіданні Уряду 27 квітня 2012 року

07.05.2012

Шановні члени Уряду!

Шановні запрошені!

Наша країна вступила в нелегкий період. Світові ринки демонструють невизначеність. У багатьох країнах розгортається рецесія. На фінансових ринках значний дефіцит ресурсів.

Один тільки приклад: Європейський банк прокредитував банки країн єврозони на небачену суму – більше 1 трильйон євро. Але це не вирішило проблеми провідних європейських банків. Тому сьогодні ми стикнулися з тим, що ці банки виводять до себе капітал зі своїх українських філіалів.

У наших традиційних партнерів зменшується попит на товари українського експорту, а отже, падають ціни.

Напружена політична ситуація навколо країн-експортерів нафти вдарила по світовому ринку, і, зрозуміло, по Україні, подорожчанням нафти і відповідно газу.

Для нас такий удар помножується на те, що Україна змушена платити за російський газ уже зовсім абсурдну ціну: 550 доларів за тисячу кубічних метрів. Протягом року ми переплатимо суму, еквівалентну всім витратам держави на охорону здоров’я.

При цьому ми сплачуємо величезні борги, які залишились нам у спадок. В поточному році – суму, еквівалентну всім витратам на освіту і охорону здоров’я, разом узятим.

Я кажу це для того, щоб і члени Уряду, і громадяни України були свідомі масштабу проблем, які постали перед державою. Щоб розуміли, наскільки треба дорожити фінансово-економічною стабільністю, якої вдалося досягти за два роки напруженої роботи.

Які головні складові нашої стратегії сталого розвитку у вкрай несприятливих зовнішніх і внутрішніх умовах?

Це енергозбереження, зростання внутрішнього попиту і випуску вітчизняних товарів та модернізація наших виробництв. І все це в основному за власні кошти. Можливо це? Не сумніваюсь – можливо.

Україна взяла високий темп відновлення економіки. За 2010-2011 роки реальний ВВП збільшився приблизно на 10%, промвиробництво – майже на 20%; оборот роздрібної торгівлі на внутрішньому ринку збільшився на чверть.

У нас третій рік поспіль стабільна національна валюта. Ми забезпечили стабільні ціни на основні продукти харчування. Регулярно збільшуються пенсії, виплати на дітей, допомога інвалідам, зарплати бюджетників тощо.

Нам уже вдалось дуже суттєво скоротити споживання газу. Ми не базікали і не скаржились, а перевели енергоблоки з газу на вугілля. Виконана масштабна робота зі збільшення видобутку вугілля та реконструкції ТЕЦ. Модернізовано 8 енергоблоків, тоді як за попередні 20 років – лише 6.

Поточного року починається будівництво 3 і 4 енергоблоків на Хмельницькій атомній електростанції. Буде виконано величезний обсяг робіт з продовження терміну експлуатації енергоблоку на Південно-Українській АЕС. Розпочнеться будівництво заводу з виготовлення ядерного пального. І при цьому ми виконуємо також масштабні і вартісні роботи з підвищення безпеки нашої ядерної енергетики.

Вчора Президент України урочисто відкрив будівництво безпечного укриття на Чорнобильській атомній електростанції. Скільки років про це говорили, а вчора від розмов перейшли до практичної справи.

По всій країні будуються нові підприємства, оптові ринки, овочесховища, теплиці, сучасні молокозаводи, тваринницькі комплекси, хлібокомбінати.

Створюється сучасна інфраструктура: аеропорти, авіаційні та залізничні термінали, готелі. Збудовані сучасні транспортні коридори Київ-Ягодин, Київ-Ковель, Київ-Глухів. Всього минулого року в країні з’явилось 2 тисячі кілометрів автодоріг європейського рівня. Модернізовано 2 тисячі кілометрів залізничних колій. Вже в травні найбільші міста України будуть з’єднані сучасними швидкісними потягами.

Велика увага приділялася будівництву житла і соціальних об’єктів. Минулого року будівельники здали в експлуатацію біля 10 мільйонів квадратних метрів. Поставлено завдання поточного року повністю вирішити проблему дитячих садків, ремонту шкіл.

Словом, нам є що сказати нашому народу. Але масштаб проблем такий, що те, що зроблено за 2 роки більше, ніж за 20 попередніх – це тільки старт необхідних перетворень. Їх темп треба прискорювати.

Щоб ми уявляли, наскільки треба прискорювати темп, наведу лише кілька невідкладних завдань.

Я сказав, що ми модернізували 8 енергоблоків на теплових станціях. А потрібно модернізувати ще 70. Продовжуємо термін експлуатації одного атомного енергоблоку. А потрібно в найближчі роки модернізувати 10 енергоблоків. До речі, на кожен енергоблок потрібно приблизно 4 мільярди гривень.

Я сказав, що побудували 2 тисячі кілометрів автотрас. А в країні 170 тисяч кілометрів автошляхів, з них 60 тисяч кілометрів – державного значення.

Ми збудували 10 мільйонів квадратних метрів житла. А потрібно будувати щорічно мінімум 20 мільйонів, а оптимально – 50 мільйонів квадратних метрів, щоб за 5-10 років вирішити житлові проблеми людей і оновити зношений житловий фонд. І так у будь-якому напрямку.

Ось чому немає альтернативи тому, щоб прискорити поступальний розвиток.

І все це, повторю, доведеться робити у вкрай несприятливих умовах.

Тому нам сьогодні необхідно прискіпливо проаналізувати: які рішення дають результат і їх реалізацію треба продовжувати, які необхідно змінити, і які нові рішення ми маємо знайти.

Шановні колеги!

Вкрай турбує і не влаштовує, що багато проблем, які ми бачимо і на центральному, і на місцевому рівнях, сформувалися або внаслідок бездіяльності посадових осіб, або через те, що їх дії були некомпетентні, або через саботаж урядових рішень.

Такого стану речей я не сприймаю і, безумовно, терпіти не буду.

Наприклад, революційне спрощення дозвільних процедур в будівельній галузі наштовхнулось на небажання місцевих чиновників позбутися «ручного регулювання».

Досі не затверджено плани зонування територій та генеральні плани міст. Це дозволяє місцевим “панам” видавати чи не видавати дозволи на будівництво об’єктів на власний розсуд.

Нагадую, що з 2013 року набирає чинності норма, за якої забороняється виділення земельних ділянок під будівництво за відсутності генпланів.

Ще одне принципово нове рішення. Уряд поетапно запроваджує європейські підходи до ціноутворення на лікарські засоби.

Міністерство охорони здоров’я разом з Мінекономрозвитку визначать і оприлюднять граничний рівень оптово-відпускних цін на препарати для лікування гіпертонічної хвороби. Це стосується 11 мільйонів хворих людей в Україні.

Ціни визначаються шляхом моніторингу і порівняння із цінами в таких країнах, як Болгарія, Польща, Словаччина, Чехія тощо. Максимальна оптова надбавка – 10%, роздрібна – до 25%. Це гранична ціна, вище якої не можна реалізовувати зазначені лікарські засоби через аптечну мережу.

Чому виникла така потреба? Тому, що деякі лікарські засоби в Україні дорожчі, ніж в Європі. Наприклад, середня вартість

Бісопрололу на місяць лікування для мешканця Україні становить 60 грн., а в Європі - еквівалент 30 грн.

Для нас надзвичайно важлива доступність ліків для людей. Наступним кроком буде запровадження часткового відшкодування вартості ліків для соціально незахищених категорій громадян.

Ми уже зустрілися з опором фармкомпаній, які не хочуть відмовлятися від надприбутків. Тому Міністерство охорони здоров’я разом з главами обласних адміністрацій зобов’язані забезпечити контроль наявності в аптеках лікарських засобів, на які поширюється дія пілотного проекту. Уряд створить двомісячний резерв таких лікарських засобів, щоб унеможливити штучний дефіцит на етапі запуску пілотного проекту.

Треба також не допустити черг за рецептами. Термін дії рецепту зробити тривалим, щоб не ходити щоразу за новим.

Абсолютно нові рішення Уряд реалізує для тваринницької галузі. На період, доки великий бізнес розгорне крупнотоварне виробництво, ми надаємо дотацію «в руки селянину» за голову молодняка, який зберігається і вирощується до товарних кондицій.

Завдяки цьому уже поточного року ми розраховуємо збільшити поголів’я на мільйон голів великої рогатої худоби.

Попереджаю: скарги селян на те, що дотації не доходять до них, будуть розглядатися першочергово, негайно і принципово.

Ми зараз знаходимося на переломному етапі, коли глибокі системні перетворення, розпочаті за ініціативою Президента України, або будуть давати результати, або викличуть розчарування суспільства. Яке насправді є замовником цих перетворень.

Тому протидія з боку чиновників, які не хочуть змін через корумпованість або некомпетентність, повинна бути подолана.

Також відсутність роз’яснювальної роботи щодо мети і ефекту перетворень, відсутність діалогу з суспільством буде оцінюватись як невиконання службових обов’язків.

Час не чекає. Надто багато було втрачено за п’ять років популізму та управлінського хаосу і безпорадності.

Тим більше, ми повинні сконцентрувати зусилля на тому, щоб мобілізувати конкурентні переваги української економіки. Маємо всі зусилля спрямувати на нарощування «запасу міцності».

Тільки за таких умов економіка може стати надійним джерелом соціальних перетворень, поліпшення якості життя наших людей.

Тому ми сьогодні зробимо детальний аналіз роботи реального сектору в першому кварталі 2012 року: як спрацювала промисловість, будівництво, інфраструктура, де потрібне стимулююче втручання.

Ми бачимо проблеми і знаємо шляхи їх вирішення. Від кожного з нас вимагається повна віддача. Зараз ми заслухаємо міністрів щодо стану справ в галузях, керівництво якими їм доручено. Проста констатація фактів, попереджаю, не потрібна. Давайте конкретні пропозиції щодо безумовного виконання визначених вам орієнтирів.

Також ми заслухаємо керівників областей, що мають найгірші економічні результати. Допоможемо їм глибоко розібратися в причинах відставання і будемо вимагати ефективних рішення щодо його усунення.

Дякую за увагу.

Поділитися: