Поразка Австро-Угорщини в Першій світовій війні сприяла посиленню національно-визвольного руху у Західній Україні, яка прагнула до незалежності й власної державності.
18 жовтня 1918 року - у Львові українські політичні діячі Східної Галичини й Буковини створили Українську Національну Раду, яка заявила про прагнення об'єднати всі західноукраїнські землі в єдину державу.
1 листопада 1918 року - українські військові частини під командуванням Д. Вітовського взяли під свій контроль Львів та інші міста Галичини.
11 листопада 1918 року - Українська національна Рада призначила уряд - Державний секретаріат, який очолив К. Левицький.
13 листопада 1918 року - Українська національна Рада проголосила створення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР), президентом якої став Є. Петрушевич.
Внутрішньо-і зовнішньополітичний курс ЗУНР
Створення державного апарату
· Створення органів законодавчої (Українська національна Рада) й виконавчої (Державний секретаріат) влади.
· Створення Української Галицької армії (УГА) для захисту республіки.
· Проголошення Акта злуки (об'єднання) УНР і ЗУНР (22 січня 1919 р.).
Політика в сільському господарстві, промисловості, культурі
· Ліквідація поміщицького землеволодіння.
· Розподіл землі між малоземельними і безземельними селянами.
· Установлення державної монополії на продаж зерна, цукру, хліба, сірників, худоби.
· Уведення в обіг української грошової одиниці - гривні.
Зовнішня політика
· Прагнення домогтися міжнародного визнання країнами Антанти.
· Ведення війни з Польщею за західноукраїнські землі (листопад 1918 - липень 1919 р.)
· Червень 1919 року - УГА провела "Чортківську офензиву" - наступальну операцію, яка змусила польську армію тимчасово відступити.
· Наприкінці липня 1919 року польські війська перейшли у контрнаступ і відкинули УГА до р. Збруч, завершивши окупацію ЗУНР.
Міжнародна ізоляція ЗУНР, відсутність дієвої допомоги з боку УНР, яка сама воювала на кількох фронтах, воєнна перевага Польщі призвели до поразки ЗУНР.
Паризька мирна конференція (1919 рік) узаконила окупацію Польщею Східної Галичини, Румунією - Північної Буковини й Бессарабії, Чехо-Словаччиною - Закарпаття.