Протягом 2010-2012 років державою реалізовано широке коло заходів, спрямованих на стимулювання інвестиційної діяльності та фінансове забезпечення розвитку національної економіки, в тому числі в регіональному аспекті.
Законом України "Про стимулювання розвитку регіонів" визначено, що стимулювання розвитку регіонів здійснюється, зокрема на засадах програмно-цільового підходу до розв'язання проблем соціально-економічного розвитку, створення сприятливого інвестиційного середовища в регіонах; концентрації на конкурсній основі коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, а також інших ресурсів з метою досягнення найбільш ефективного їх використання для цілей регіонального розвитку.
Цим законом передбачено, що з метою стимулювання розвитку депресивних територій у їх межах можуть здійснюватись, зокрема, такі заходи як:
цільове спрямування державних капітальних вкладень у розвиток виробничої, комунікаційної та соціальної інфраструктури;
надання державної підтримки, у тому числі фінансової, малим підприємствам, сприяння формуванню об'єктів інфраструктури розвитку підприємництва, таких як бізнес-центри, бізнес-інкубатори, інноваційні та консалтингові центри, венчурні фонди тощо.
Статтею 24-1 Бюджетного кодексу України з метою забезпечення фінансування заходів, спрямованих на виконання, зокрема, держави цільових програм та інвестиційних програм (проектів) у частині виконання заходів регіонального розвитку; програм і заходів соціально-економічного розвитку регіонів, включаючи програми і заходи розвитку окремих адміністративно-територіальних одиниць (зокрема, малих міст, гірських населених пунктів, населених пунктів зон спостереження тощо), передбачено створення державного фонду регіонального розвитку у складі загального фонду державного бюджету.
Поряд з цим, Законом України "Про державні цільові програми" визначено правові засади для використання з метою сприяння реалізації державної політики на пріоритетних напрямах розвитку держави, окремих галузей економіки та адміністративно-територіальних одиниць; забезпечення концентрації фінансових, матеріально-технічних, інших ресурсів, виробничого та науково-технічного потенціалу, а також координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій для розв'язання найважливіших проблем, такого інструменту як державні цільові програми.
Слід зазначити, що чинним законодавством України створюються всі можливі умови щодо забезпечення рівного захисту прав, інтересів і майна суб'єктів інвестиційної діяльності незалежно від форм власності, ефективного інвестування економіки України, розвитку міжнародного економічного співробітництва та інтеграції.
Так, статтею 12-1 Закону України "Про інвестиційну діяльність" передбачена державна підтримка для реалізації інвестиційних проектів, яка надається шляхом фінансування реалізації, співфінансування, кредитування, повної або часткової компенсації відсотків за кредитами за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; надання державних і місцевих гарантій з метою забезпечення виконання боргових зобов'язань за запозиченнями суб'єкта господарювання; застосування інших форм, передбачених цим Законом.
Відповідно до цього Закону відбір інвестиційних пропозицій та проектів для надання державної підтримки здійснюється на конкурсних засадах після державної реєстрації проектних (інвестиційних) пропозицій або інвестиційних проектів та оцінки їх економічної ефективності.
Крім того, з 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України "Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з
метою створення нових робочих місць", який спрямований на створення умов для активізації інвестиційної діяльності шляхом концентрації ресурсів держави на пріоритетних напрямах розвитку економіки з метою запровадження новітніх та енергозберігаючих технологій, створення нових робочих місць, розвитку регіонів.
Зазначеним Законом передбачено державну підтримку інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях, а також застосування до суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки, особливостей • оподаткування податком на прибуток і оподаткування ввізним митом, згідно з Податковим і Митним кодексами України (далі -- Податковий і Митний кодекси).
Прибуток, отриманий від реалізації інвестиційних проектів суб'єктами господарювання, оподатковується за ставкою:
з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2017 року включно - 0 відсотків;
з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2022 року включно - 8 відсотків;
з 1 січня 2023 року - 16 відсотків (основна ставка податку на прибуток з 1 січня 2013 року - 19%, з 1 січня 2014 року - 16%).
З 1 січня 2013 року до 31 грудня 2022 року включно суб'єкти господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки, при ввезенні у митному режимі імпорту на митну територію України устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього, що звільняються від оподаткування ввізним митом, за умови оформлення митної декларації, можуть за власним бажанням видавати митному органу податковий вексель на суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначену в такій митній декларації.
Тимчасово (до 1 січня 2018 року) звільняються від оподаткування ввізним митом при ввезенні на митну територію України та поміщенні в митний режим імпорту устаткування (обладнання) та комплектуючі вироби до нього, що ввозяться суб'єктами господарювання виключно для реалізації інвестиційних проектів, схвалених відповідно до Закону України "Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць", за умови, що зазначені товари: не є підакцизними, виготовлені не більше трьох років до моменту державної реєстрації інвестиційного проекту та не були у використанні, не виробляються в Україні та не мають аналогів в Україні.
Відповідно до Закону пропозиції щодо визначення інвестиційних проектів, які реалізуються у пріоритетних галузях національної економіки, можуть подаватись від облдержадміністрацій.
У червні 2012 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про індустріальні парки", яким передбачено стимулюючі заходи щодо створення та функціонування індустріальних парків, що можуть утворюватися на землях державної, комунальної та приватної власності.
Згідно із Законом земельна ділянка, використання якої планується для створення та функціонування індустріального парку, може розташовуватися у межах або за межами населених пунктів, її площа має бути не більше 700 гектарів.
Законом визначено, що в межах індустріального парку може здійснюватися господарська діяльність у сфері промислового виробництва, інформації і телекомунікації!, а також науково-дослідна діяльність.
Крім цього, Закон передбачає звільнення від пайової участі у розвитку місцевої інфраструктури ініціаторів створення - суб'єктів господарювання, керуючих компаній та учасників індустріального парку.
Також, Митним кодексом встановлено, що при ввезенні на митну територію України від оподаткування митом звільняються:
устаткування, обладнання та комплектуючі до них, матеріали, що не виробляються в Україні, які не є підакцизними товарами та ввозяться ініціаторами створення - суб'єктами господарювання, керуючими компаніями індустріальних парків для облаштування індустріальних парків;
устаткування, обладнання та комплектуючі до них, що не виробляються в Україні та не є підакцизними товарами, які ввозяться учасниками індустріальних парків для здійснення господарської діяльності у межах індустріальних парків.
Поряд з цим, Податковим кодексом встановлено сприятливий режим оподаткування діяльності суб'єктів господарювання, які забезпечують реалізацію інвестиційних проектів, спрямованих, зокрема, на підвищення енергоефективності та енергозбереження, забезпечення виробництва та використання альтернативних джерел палива.
Також встановлено перелік видів діяльності, які стимулюються державою, шляхом використання відповідних фіскальних інструментів:
Тимчасово, до 1 січня 2020 року, звільняються від оподаткування:
прибуток виробників біопалива, отриманий від продажу біопалива;
прибуток підприємств, отриманий ними від діяльності з одночасного виробництва електричної і теплової енергії з використанням біологічних видів палива та/або виробництва теплової енергії з використанням біологічних видів палива;
прибуток виробників техніки, обладнання, устаткування, визначених статтею 7 Закону України «Про альтернативні види палива», для виготовлення та реконструкції технічних і транспортних засобів, у тому числі самохідних сільськогосподарських машин та енергетичних установок, які споживають біологічні види палива, одержаний від продажу зазначеної техніки, обладнання та устаткування, що були вироблені на території України.
Тимчасово, до 1 січня 2020 року, звільняється від оподаткування прибуток підприємств, отриманий ними від господарської діяльності з видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ, що здійснюється відповідно до Закону України "Про газ (метан) вугільних родовищ".
Тимчасово, строком на 10 років, починаючи з 1 січня 2011 року, звільняються від оподаткування:
прибуток суб'єкта господарської діяльності, отриманий від надання готельних послуг (у готелях категорій "п'ять зірок", "чотири зірки" і "три зірки", у тому числі новозбудованих чи реконструйованих або в яких проведено капітальний ремонт чи реставрація існуючих будівель і споруд (за умови, що дохід від реалізації послуг з розміщення шляхом надання номера для тимчасового проживання складає не менше 50 відсотків сукупного доходу такого суб'єкта господарської діяльності за відповідний податковий (звітний) період, у якому застосовується пільга);
прибуток, отриманий від основної діяльності підприємств легкої промисловості, крім підприємств, які виробляють продукцію на давальницькій сировині;
прибуток, отриманий від основної діяльності підприємств галузі електроенергетики, які виробляють електричну енергію виключно з відновлювальних джерел енергії;
прибуток, отриманий від основної діяльності підприємств суднобудівної промисловості;
прибуток підприємств літакобудівної промисловості, отриманої від основної діяльності, а також від проведення такими підприємств науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, які виконуються для потреб літакобудівної промисловості;
прибуток підприємств машинобудування для агропромислового комплексу.
Податковим кодексом також встановлено сприятливий режим оподаткування діяльності суб'єктів індустрії програмної продукції, зокрема:
тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції;
зі січня 2013 року встановлена ставка податку на прибуток підприємств для суб'єктів індустрії програмної продукції в розмірі 5 відсотків.
Митним кодексом передбачено стимулюючі норми щодо залучення іноземних інвестицій, зокрема, встановлено, що:
товари (крім товарів для реалізації або використання з метою, безпосередньо не пов'язаною з провадженням підприємницької діяльності), що ввозяться на митну територію України на строк не менше трьох років іноземними інвесторами відповідно до Закону України "Про режим іноземного інвестування" з метою інвестування на підставі зареєстрованих договорів (контрактів) або як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями, звільняються від сплати ввізного мита. При відчуженні таких товарів раніше трьох років з часу зарахування їх на баланс ввізне мито сплачується на загальних підставах;
товари, що ввозяться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або використання з метою, безпосередньо не пов'язаною з провадженням підприємницької діяльності), звільняються від сплати ввізного мита.
Також, Митним кодексом удосконалено правові засади відкриття та експлуатації вільних митних зон.
Вільні митні зони в Україні можуть бути таких типів:
комерційного типу, створюються з метою забезпечення вільного зберігання товарів без обмеження строків;
сервісного типу, створюються з метою забезпечення вільної діяльності підприємств з ремонту, модернізації, будівництва повітряних, морських і річкових суден, інших плавучих засобів, їх складових частин;
промислового типу, створюються для цілей переробки (виробництва) товарів на територіях відповідних типів спеціальних (вільних) економічних зон.
Вільні митні зони можуть створюватися у пунктах пропуску через державний кордон України, на територіях морських і річкових портів, аеропортів, на залізничних станціях та на територіях підприємств, а також в інших місцях, у яких можливо забезпечити режим вільної митної зони відповідно до цього Кодексу.
Відкриття вільних митних зон комерційного та сервісного типів здійснюється відповідно до положень Розділу XV Митного кодексу.
Відкриття вільних митних зон промислового типу здійснюється окремими законами України.
Законом України "Про державно-приватне партнерство" визначено організаційно-правові засади, принципи, форми та сфери взаємодії державних партнерів з приватними партнерами в Україні. Так, відповідно до статті 4 Закону України "Про державно-приватне партнерство" визначено перелік сфер, в яких може застосовуватись таке партнерство, зокрема: пошук, розвідка родовищ корисних копалин та їх видобування; машинобудування; збір, очищення та розподілення води; охорона здоров'я; туризм, відпочинок, рекреація, культура та спорт; оброблення відходів; виробництво, розподілення та постачання електричної енергії.
Статтею 18 зазначеного Закону визначено шляхи надання державної підтримки здійснення державно-приватного партнерства, зокрема:
надання державних гарантій, гарантій Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування;
фінансування за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та інших джерел згідно із загальнодержавними та місцевими програмами;
в інших формах, передбачених законом.
Крім того, відповідно до Закону України "Про концесії":
одним із основних принципів діяльності, пов'язаної з наданням та отриманням концесії, є участь держави, органів місцевого самоврядування у частковому фінансуванні об'єктів концесії, які мають соціальне значення;
концесіонерам збиткових і низькорентабельних об’єктів концесії, що мають важливе соціальне значення, концесієдавець може надавати пільги щодо концесійних платежів, у тому числі у вигляді розстрочки, відстрочки, повного або часткового звільнення від сплати концесійних платежів на певний строк, а також передбачити в договорі надання дотацій, компенсацій та пільг.
Чинні стимулюючі норми законодавства дозволяють в повній мірі використати наявний інвестиційний потенціал регіонів, з урахуванням їх особливостей, для забезпечення активізації соціально-економічного розвитку регіону, залучення в економіку додаткових фінансових ресурсів, створення нових робочих місць та збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів шляхом реалізації інвестиційних проектів.