Державний архів Івано-Франківської області розпочав публікувати архівні документи, присвячені 110-річниці створення Легіону Українських Січових Стрільців, які містять окремі документальні відомості про вояків української військової формації з Прикарпаття та здебільшого публікуються вперше.
Сьогодні широке коло цінителів історії знайомимо з двома архівними документами про біографію вояка Легіону Українських Січових Стрільців, хорунжого УСС, українського диригента, співака, театрального і громадського діяча – Олекси Матвійовича Гринішака (13.03.1895 - ?).
Перший документ – церковний запис з метричної книги м. Надвірна, що містить відомості про народження Олекси Гринішака, зокрема, вказана дата народження та хрещення, віросповідання, номер будинку, відомості про батьків та кумів, соціальний стан, відомості про священика, який його охрестив та ім’я повитухи (Ф. 631, оп. 1, спр. 437, арк. 25, запис № 32);
Другий документ – це «Іспит зрілости 1912/13 (літній речинець 1913)». Містить відомості про народження та місце проживання, віросповідання, першу освіту та показники успішності в Українській гімназії (Ф. 304, оп. 1, спр. 3, арк. 9 зв., 10).
З цими документами можна ознайомитися в читальному залі Державного архіву Івано-Франківської області, попередньо зареєструвавшись як користувач.
Коротко про біографію:
Олекса Гринішак народився 13 березня 1895 року в м. Надвірна у сім’ї Матвія Гринішака та Парасковії Костик. Мав також молодших брата Миколу та сестру Ганну.
Навчався у Надвірнянській шестирічній народній школі для хлопців, закінчив гімназійні курси при бібліотеці «Просвіти». У 1905-1913 роках навчався і закінчив Українську гімназію у Станіславі.
У 1914 році добровільно вступив до легіону УСС. З 1916 — у Пресовій кватирі УСС.
Після створення Української Галицької Армії (УГА) засновано фронтовий театр, адміністратором якого призначили Олексу Гринішака, керівником трупи – Гната Юру, а завідувачем літературно-репертуарної частини – земляка із Ланчина Юрія Шкрумеляка.
1919-го постали кілька стрілецьких хорів, духовий і струнний оркестри, котрі виступали перед стрільцями і місцевими жителями. Стрілецькі хори та оркестри під керівництвом Леся Гринішака і Михайла Гайворонського виступали у багатьох містах Галичини, Поділля і Наддніпрянщини, де проходили бойові рейди УГА.
У лютому 1920-го частина УГА перейшла до Червоної Армії. Разом із театром УГА до Наддніпрянської України перебрався і Лесь Гринішак. Після поразки національно-визвольних змагань у 1921 р. в Умані опинилися шість тисяч галичан із колишніх частин УГА і ЧУГА, які не змогли дістатися до рідної Галичини. Лесь Гринішак переїхав у м. Черкаси, де організував театр. Подальша доля невідома. Можливо став жертвою «Великого терору» 1937-1938 рр.
12 вересня 2014 року в рамках заходів щодо відзначення 100-річного ювілею створення легіону Українських Січових Стрільців в м. Надвірна відбулось відкриття меморіальної дошки Леся Гринішака, яку встановлено на фронтоні будинку «Просвіти» на вулиці Мазепи, 36. Також йому присвоєно звання - «Почесний громадянин міста Надвірна».
Джерело: Державний архів Івано-Франківської області
