Реалізовуючи у Коломийському районі завдання Президента України Віктора Януковича щодо зміцнення міжнаціональної злагоди та порозуміння, задоволення культурних та освітніх потреб національних меншин, керуючись Законом України про національні меншини, відділом культури Коломийської райдержадміністрації налагоджено співпрацю з громадськими організаціями національних меншин краю.
На Коломийщині проживають представники 18 національностей. Біля ста осіб належать до нацменшин. Кожна з представлених етнічних груп так чи інакше прагне зберегти свою мову, культурну спадщину, традиції, які формують основи національної ідентичності, забезпечують можливості для підтримки життєдіяльності і розвитку культури того чи іншого етносу, підтримки його соціальної і політичної спроможності.
Культурно-просвітницькі заходи, що проводяться відділом культури спільно з громадськими об’єднаннями національних меншин, покликані, перш за все, привернути увагу до історії народу в нашому краї, зберегти і популяризувати традиції спільноти.
З ініціативи товариства німців «Відродження» проводиться фестиваль «Гірські горни», метою яких є відтворення гри на етнічних інструментах. Відділ культури сприяє його проведенню, зокрема, у фестивалі взяли активну участь колективи: ансамбль «Сопілкарі» села Лісний Хлібичин, ансамбль троїстих музик «Серпанок» села Молодятин, муніципальний оркестр «Гуцулія». Активною є діяльність німецького товариства в Коломиї “Відергебурт”, яке провело низку культурних заходів в Коломиї та в районі з нагоди 190-річного ювілею заснування поселення Маріягільф. Галіційські німці здійснили великий внесок в розвиток індустрії, сільського господарства і культури в нашому регіоні. В селі Сідлище про колишнє поселення німців нагадує євангельська кірха (нині використовується греко-католиками як діючий храм) та німецьке кладовище на окраїні лісу. На території кірхи стоїть Пам'ятний Хрест з надписом про колишніх засновників поселення.
Спільно з Товариством культури польської «Покуття» в жовтні 2011 року відбулось святкування 270-ї річниці від дня народження польського поета Францішека Карпінського. В рамках святкування, було відкрито пам’ятну дошку Олексі Довбушу на будинку сільського клубу та відбувся святковий концерт за участю парафіяльного хору «Люмен» з Коломиї та хору «Ревера» (Івано-Франківськ), виступила голова польської культури ім. Ф. Карпінського в Івано-Франківську п. Ванда Рідош. Традиційно у жовтні біля пам’ятного каменя, поблизу пам’ятки природи – дуба Карпінського відбуваються спільні поминальні панахиди. Щороку в с. Слобода проводяться заходи біля пам’ятного знаку польському письменнику, етнографу Станіславу Вінцензу. Представники польської громади та польські делегації відвідують місце народження талановитого письменника. Екскурсії до пам’ятного знаку, що знаходиться на місці хати Вінцензів, проводить сільський бібліотекар Любов Мотринець. Польська громада має можливість задовольняти свої духовні потреби в костьолах Матері Божої Небовзятої (смт. Отинія), Бернардинів св. Антонія (смт. Гвіздець), Відвідання Єлизавети Пресвятою Дівою (с. Ценява), Святого Ігнатія Лойоли (м. Коломия). Належно пошановані меморіальні знаки польської національної пам’яті, зокрема, в самій Коломиї по вулиці Бандери (польський цвинтар) – братська могила вояків польської армії, які в 1918-1919 роках померли від інфекційних хвороб у концтаборі для інтернованих військовополонених Косачів, та пам’ятник жертвам. По вулиці Бандери (польський цвинтар) – пам’ятник полякам, які загинули під час повстання 1830-1831 роках. По вулиці Міцкевича, 3, (ЗОШ №1) – меморіальна дошка польському письменнику Станіславові Вінцензу. У парку імені К.Трильовського – пам’ятник поетові, громадсько-політичному діячеві Адамові Міцкевичу. На проспекті Грушевського, 1 – меморіальна дошка діячеві польського національно-визвольного руху, керівникові повстання 1794 року Тадеушові Костюшко. По вулиці Івана Франка, 6 – меморіальна дошка польському поетові Зигмунтові Красінському (19.02. 1812-23.02.1859). По вулиці Івана Франка, 18, (костьол) – меморіальна дошка польському церковному та політичному діячеві Петрові Скарзі (1536-1612). В Коломийському районі в селі Голосків біля колишнього обійстя Карпінських – пам’ятний знак на честь польського письменника, уродженця села Францішека Карпінського (1741-1825). Визначною пам’яткою природи є дуб Карпінського. В селищі Отинія, по вулиці Свободи, на фасаді костьолу – меморіальна дошка на честь 250-річчя битви під Віднем та меморіальна дошка на честь 500-річчя Грюнвальдської битви.
Налагоджена співпраця з Коломийською єврейською спільнотою. Щороку в Шепарівцях відбуваються поминальні віче біля пам’ятника «Жертвам фашизму», який з ініціативи єврейської громади оновлено і урочисто відкрито 28 вересня 2011 року. У січні цього року в Коломийській центральній районній бібліотеці проведено годину-реквієм «Голокост: трагедія через призму років», в рамках якої демонструвався фільм Василя Нагірного про історію народу на Коломийщині і його сьогодення, виступав поет Лев Штейнберг, голова Коломийської єврейської спільноти Яків Заліщикер. 27 січня проведено поминальне віче біля пам’ятника загиблим в період голокосту на розі вулиць Мазепи і Бандери. Духовним потребам спільноти слугує синагога на вулиці Пекарській в м. Коломия.
Нещодавно в Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Й. Кобринського було проведено круглий стіл «Шляхи та перспективи розвитку співробітництва у галузі культури між громадами Белз, Щецин, Коломия», де обмінювались досвідом українська спільнота в Польщі та представники національних меншин Коломийщини, опісля делегація відвідала село Нижній Вербіж, де мала змогу ознайомитись із роботою школи мистецтв та зустрітись із активом громади села.
В четвер 7 листопада в м. Коломия в читальній залі ЦРБ заплановано провести круглий стіл з питань реалізації завдань Президента України щодо зміцнення міжнаціональної злагоди та порозуміння, задоволення культурних та освітніх потреб національних меншин, про результати даної зустрічі буде надруковано в наступних номерах газети.
Сподіваємось, що така співпраця створюватиме сприятливі умови для дедалі ширшого залучення національних меншин до громадського і культурного життя краю. З одного боку, – простежується їх національно-культурне відродження, активізується діяльність національно-культурних товариств, з іншого, – відбувається їхня інтеграція в українське суспільство. Підтримання атмосфери толерантності, усунення чинників міжнаціональної напруженості і конфліктів є одним з найголовніших завдань України як правової, демократичної держави, що обрала шлях до інтеграції в європейське співтовариство.