За плечима правоохоронця - 20-річний досвід служби в органах внутрішніх справ. З 2015 року поліцейський працював у гарячих точках регіону. Під час повномасштабного вторгнення на очах майора поліції ворог знищив батьківський дім. Внаслідок російських обстрілів загинув його тесть, а теща отримала тяжке поранення. Не в силах дивитись, як від війни страждають громадяни, Олександр Тесленко вирішив продовжити службу в штурмовій бригаді Національної поліції України «Лють», аби назавжди звільнити рідну землю від ворогів.
Олександр народився в селищі Велика Новосілка Волноваського району. З дитинства чоловік мріяв стати на захист країни, адже його двоюрідний дядько, який працював тоді ще в міліції, завжди, коли приходив у гості, розповідав цікаві та водночас заплутані історії, які відбувались на службі.
Після армії й інституту Олександр все ж таки вирішив втілити мрію у життя та в 2002 році разом зі старшим братом прийшов працювати до місцевого відділу міліції.
«Моя кар’єра як розпочалася тут, так і триває досі. За 20 років служби я встиг побувати на різних посадах. Починав інспектором патрульної служби. Потім був призначений на посаду дільничного інспектора, згодом – старшого дільничного, а з 2015 року і дотепер працюю оперуповноваженим», - каже Олександр Тесленко.
У 2014 році на Донеччину прийшли загарбники, які захопили деякі населені пункти регіону. Відтоді правоохоронцю довелося стикнутися з новою реальністю і обов’язками.
З 2015 року у складі зведеного загону поліцейський регулярно ніс службу в Мар’їнці. Там разом з колегами виявляли ворожі ДРГ, посібників окупантів. В такому режимі поліцейський працював до 24 лютого 2022 року.
«24 лютого о 5:12 - ніколи не забуду цей час - нас підняли по бойовій тривозі у зв’язку із нападом рф на прикордонний пункт. Ми негайно прибули у відділення, екіпірувались, озброїлись і висунулись на охорону громадського порядку, аби уникнути провокацій та забезпечити безпеку населення», - згадує Олександр Тесленко.
Вже рік рідне селище поліцейського війська рф стирають з лиця землі. У населеному пункті майже не залишилось вцілілих будинків, більшість людей виїхали. Наразі вздовж Великої Новосілки проходить лінія фронту, де точаться важкі бої. Однак правоохоронці продовжують нести там службу.
«Наше відділення поліції було зруйновано, але ми не залишили жителів - організували чергування. Постійно приїжджаємо до людей з гуманітарною місією, привозимо хліб, продукти, засоби гігієни тощо. Також евакуюємо поранених, хворих, дітей та їхніх батьків, документуємо воєнні злочини рф», - розповідає Олександр Тесленко.
Майор поліції на власні очі бачив, як росіяни знищують його селище та оселю. Під час одного із обстрілів постраждали родичі поліцейського – батько дружини загинув, а теща була тяжко поранена. Сім місяців жінці довелось провести у лікарнях та пройти курс реабілітації, аби повернутись до нормального життя.
«Я сповна відчув на собі війну, тому й вирішив піти у спецпідрозділ «Лють». Хочу нарешті завершити те, що у 2014 році розпочали росіяни. Треба вигнати окупантів з нашої землі раз і назавжди, а заразом - повернути всі наші території. От тоді я зможу спати спокійно, бо мої близькі, друзі і всі наші громадяни будуть жити у вільній і цілісній країні», - стверджує Олександр Тесленко.