Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2012 р. №929 «Про внесення об’єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України» Церква Різдва Пресвятої Богородиці села Нижній Вербіж, внесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
Нижньовербіжська церква Різдва Пресвятої Богородиці пройшла перших два етапи перевірки на автентичність та мистецьку цінність і подала документацію. В наступному році в квітні після подачі звіту в Міністерство культури вже буде відомий порядок денний на 37-му сесію ЮНЕСКО. Внесення до списку ЮНЕСКО сприятиме розміщенню інформації про об’єкт у туристичних каталогах, участі у міжнародних грантових программах.
Церква збудована 1808 року, включена до державного реєстру пам’яток архітектури та містобудування місцевого значення.
Цікава історія створення церкви: «Один із опришків Олекси Довбуша, Григорій Семенюк-Мельник безслідно зник з часткою скарбів. За якийсь час його зустріли під час храмового свята у Вербіжі. І той пояснив ватажкові, що припекли йому гріхи, аби їх спокутувати, за опришківські скарби поставив він у селі церкву».
Над входом до дзвіниці, збудованої у вигляді чотиригранної вежі, з металевим хрестом нагорі, було вирізано, що «звониця є сооружена року Божого 1743, місяця мая, дня 21». Напис на великому, прикрашеному образками дзвоні свідчив, що офірував його «Божого року 1745 Григорій Мельникь». За переказами, у сплав для дзвону, що знаходяться у дзвіниці, Григорій Семенюк-Мельник висипав з наплічного мішка срібні монети.
Що ж до нинішньої церкви, то після спорудження дзвіниці Григорій Семенюк, уже церковний провізор, разом з громадою села 1756 року розпочав спорудження Божого дому. Сам спровадив з гір 24 майстрів, а громада з Княждвора возила ліс. За задумом Семенюка, то мав бути храм на п’ять бань з маковицями, присвяченими Ісусові Христові, і чотирьом євангелістам. Напис над дверима бабинця ще й нині свідчить: «сія церковь святая Храму Рождества Пресвятої Богородиці. На честь і хвалу Божію: за отпущеніє греховь і спасеніє душ молящіхся християн: єсть за старанієм сооружена титора Григорія Семенюка і прочих провізоровь. Року Божого 1788, 1808 месяца мая дня 3». Останні цифри свідчать про те, що храм будували і добудовували упродовж зазначених років.
На сьогоднішній день церква належить до Української Православної Церкви Київського Патріархату. Настоятелем церкви з 1982 є о.Василь Вепрук.