На початку офіцерської кар’єри в елітній частині Українського війська 3-му окремому полку спеціального призначення Кирило став одним із кращих офіцерів-розвідників. А з перших днів проведення АТО він успішно виконував бойові завдання командування, врятував не одне людське життя. Нагородою за це стало чергове військове звання «капітан» та представлення до ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Але, на жаль, офіцеру не судилося вдягнути цю відзнаку на парадний кітель…
…Того дня дві зведені розвідувальні групи відбули у визначений район для пошуку пілотів збитого літака. Вони облаштували тимчасовий табір в одній з тракторних бригад, виставили пости та секрети, приготувалися до ночівлі.
Однак невдовзі на горизонті з’явився танк та кілька бойових машин вогневої підтримки, які, до речі, були розфарбовані вздовж білими смугами. Розвідники були впевнені, що це свої, однак дивне відчуття небезпеки їх не полишало…
За мить бойові машини почали стріляти, підбили один із «Уралів», поранили кілька бійців. Не розгубившись, капітан Андреєнко разом з підполковником Сергієм Лисенком спробували здійснити на другій машині прорив, однак сили були нерівні… Спецпризначенці полягли в бою як справжні герої, зі зброєю в руках.