21 листопада 2013 року на Коломийщині в нижній церкві Катедрального собору Преображення Христового відбулося відкриття виставки сакрального мистецтва з колекції покійного Владики Миколи Сімкайла. На вшанування світлої пам’яті Владики, виставку вирішено відкрити саме в день його народження. Унікальна збірка церковного мистецтва, яку протягом усього свого життя збирав Владика, започаткує експозицію майбутнього музею, про який мріяв Микола Сімкайло.
На відкриття виставки покійного правлячого Архієрея Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ Єпископа Миколи Сімкайла завітали голова Коломийської райдержадміністрації М.М.Негрич, голова районної ради Б.В.Болюк, міський голова І.Б.Слюзар, Заслужені діячі культури, мистецтва, жителі та гості міста.
Голова Коломийської райдержадміністрації М.М.Негрич привітав присутніх та відмітив: «Правлячий Архієрей Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ Єпископ Микола Сімкайло робив великий внесок у сакральне мистецтво, він завжди підтримував митців і був меценатом, мав велику колекцію творів сакрального мистецтва, щороку виставляв їх на оглядини в музеї Коломийщини. Його активну духовну, культурно-просвітницьку та громадську позицію, яка об’єднувала люд Божий на теренах Коломийсько-Чернівецької єпархії в Єдину Церкву Христову, високо цінували парафіяни і духовенство. Преосвященного Владику Кира Миколая (Сімкайла) шанували і поважали далеко за межами Прикарпаття за сподвижницьку працю в ім’я служіння Богові, як великого будівничого, що завершив будівництво центральної святині Коломийсько-Чернівецької єпархії – Катедрального Собору Преображення Христового, за значний вклад у відродження духовності на Коломийщині та в Україні».
Преосвященний Владика Кир Микола Сімкайло, народився 21 листопада 1952 року в м.Караганді, де відбували заслання його батьки за участь в УПА. У 1967-1969 роках навчався в Угорницькій середній школі. Відтак вступив до Івано-Франківського технічного училища № 1, після закінчення якого здобув фах слюсаря-ремонтника промислового обладнання (до жодного вищого навчального закладу як “син націоналістів” не міг поступити). 15 травня 1974 р. в с.Підпечари під час Божественної Літургії Владика Павло (Василик) уділив Миколі дияконські і священичі свячення. У той момент розпочався тернистий шлях підпільного священика: переважно вночі їздив по станицях УГКЦ Івано-Франківської, Тернопільської та Львівської областей, несучи людям Боже Слово, відправляючи Святі Літургії, уділяючи Святі Тайни. У серпні 1987 року о. Микола разом з групою українського духовенства, монахів і мирян, на чолі з Владиками Павлом (Василиком) і Софроном (Дмитерком) оголосив, що виходить з підпілля. 1 жовтня 1989 року в Івано-Франківську відбулася 50-тисячна демонстрація вірних і прихильників УГКЦ, під час якої о. Микола відслужив Панахиду і виголосив проповідь на могилі Січових Стрільців, за що був заарештований на 15 діб.
28 січня 1990 року після Служби Божої перед закритим Катедральним собором Святого Воскресіння Голова облвиконкому урочисто передав ключі від храму єпископам УГКЦ. 20 лютого 1990 року Грамотою Владики Софрона (Дмитерка) о. Микола був призначений парохом цього храму і деканом Івано-Франківського деканату, а також директором благодійної організації „Карітас”.
Нагороджений нагрудним хрестом з прикрасами, мітрою, грамотою і медаллю Вселенського Архієрея Івана Павла II „Почесний Хрест за Церкву та Вселенського Архієрея”, почесними грамотами та відзнаками. 2 червня 2005 року номінований Єпархом Коломийсько-Чернівецьким УГКЦ.
Введення на престол Коломийсько-Чернівецької єпархії Владики Миколи Сімкайла відбулося 13 липня 2005 року, на празник Собору святих апостолів.
21 травня 2013 року на 61-му році життя перестало битися серце Владики Коломийсько-Чернівецької Єпархії УГКЦ Преосвященного Кира Миколая (Сімкайла).
