Щоб вшанувати пам'ять великого філософа, геніального мислителя, письменника Григорія Сковороди, якому 3 грудня виповнилоя 290 років від дня народження, в центральній районній бібліотеці відбулася літературно-музична композиція "Сковороди зоря у вічність промовля". На захід були запрошені учні ЗОШ №1 ім. В.Стефаника (вчитель української мови і літератури Мирослава Човганюк) та учні ЗОШ №10 (вчитель української мови і літератури Любов Гвоздіцька).
На межі двох періодів історії українського письменства - давнього і нового - височить постать Григорія Савича Сковороди. Те, що він залишив нам у спадок - це цілюще життєдайне джерело з якого черпатимуть наснагу ще десятки нових поколінь.
Щастя письменник вбачав не в маєтках і славі, а в житті за совістю. Та життя не пізнаєш, якщо скнітимеш у палатах дому. І Григорій вирішив якомога більше мандрувати, зустрічатись з людьми. Григорій Сковорода прославився ще й майстерною грою на скрипці, флейті, бандурі, цимбалах і сопілці та композиторським талантом. Музику Григорій писав на власні вірші. Відомо, що деякі зі сковородинських пісень перейняли навіть кобзарі.
Присутні мали можливість почути чудову гру на сопілці, скрипці, бандурі у виконанні Василя Кавацюка, Романа Лукінчука та Оксани Неміш, поезію Сковороди у виконанні учнів школи №10 та заступника директора ЦБС Ігоря Косовчича.
З творчої спадщини Григорія Сковороди залишились збірка ліричних поезій "Сад божественних пісень", книга "Байки харківські", філософські трактати і притчі.
Слово звучить вже майже 300 літ,
І з вуст в уста його передають,
І з шаною в серцях лиш вимовляють:
Сковорода - це гордість наша й честь.
