Про це повідомив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко.
«У нас є чіткий план заходів реалізації Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, за яким ми крок за кроком рухаємося в напрямку децентралізації. Виходячи з цього плану, для зміцнення матеріальної та фінансової основи місцевого самоврядування, ми разом з Всеукраїнськими асоціаціями органів місцевого самоврядування підготували пропозиції щодо внесення змін до Бюджетного та Податкового кодексів України. Більша частина цих пропозицій прийнята. Однак є важливі моменти, не враховані парламентом. Тому ми наполягатимемо повернутися до цих питань і прийняти те, чого від нас очікують громади», - сказав Геннадій Зубко.
За його словами, в майбутньому необхідно внести норму, яка б закріпила можливість спрямувати кошти державного фонду регіонального розвитку на держпідтримку реалізації проектів співробітництва територіальних громад та підтримку процесу добровільного об’єднання територіальних громад.
«Ці два інструменти розвитку громад – співробітництво і об’єднання, отримали вже певну підтримку. Внесено зміни, які стимулюють тергромади до об’єднання через механізм переходу бюджетів об’єднаних громад на прямі міжбюджетні відносини з державними бюджетом. Вони ж отримали обсяг видаткових повноважень з відповідним ресурсним забезпеченням на рівні міст обласного значення. Фінансову основу об’єднаних громад чи тих, які працюють над реалізацією спільного проекту значно б зміцнила можливість фінансування також з фонду регіонального розвитку. Не внесено до чинного законодавства і механізму фінансування делегованих повноважень органів місцевого самоврядування міст районного значення, селищ та сіл на перехідний період до формування дієздатних громад шляхом їх об’єднання», - наголосив Геннадій Зубко.
Він зазначив, що процес децентралізації фінансів необхідно завершити якнайшвидше і наполягатиме на прийнятті кожної норми, яка залишилася поза увагою парламенту. До такого переліку ввійшла також норма, яка визначає терміни законодавчого врегулювання процедури списання заборгованості місцевих бюджетів за середньостроковими позиками, що надавались у минулих роках.
Серед пропонованих змін до Бюджетного та Податкового кодексів, поза увагою залишилися також закріплення обсягу бюджету розвитку в розмірі не менше 10% від доходів загального фонду відповідного місцевого бюджету для здійснення на належному рівні капітальних видатків; удосконалення механізмів планування та здійснення з місцевого бюджету оплати поточних видатків навчальних та медичних закладів вчастині уникнення примусового відволікання власних ресурсів місцевих бюджетів внаслідок неналежного фінансування профільними міністерствами цих видатків; норми щодо концентрації ресурсів та повноважень на обласному рівні для належного фінансування заходів окремих державних програм відповідно до обсягу коштів, передбачених у Законі про Державний бюджет України на 2015 рік, для регіонального розвитку та інші.
Довідка щодо прийнятих змін до Бюджетного та Податкового кодексів в частині децентралізації фінансів за пропозицією Мінрегіону:
передбачено норми щодо стимулювання територіальних громад до об'єднання та формування спроможних громад через механізм переходу бюджетів об’єднаних громад на прямі міжбюджетні відносини з державними бюджетом та отримання обсягу видаткових повноважень з відповідним ресурсним забезпеченням на рівні міст обласного значення;
встановлено нову систему вирівнювання місцевих бюджетів за закріпленими загальнодержавними податками (податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб) – залежно від розрахункового середнього рівня надходжень на одного жителя, що сприятиме забезпеченню місцевих бюджетів достатніми надходженнями, а також стимулюватиме місцеві органи влади до активізації розвитку - залучення додаткових надходжень та розширення бази оподаткування;
закріплено за обласними бюджетами частину податку на прибуток підприємств (10%), що мотивуватиме відповідні органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації займатися питаннями підтримки розвитку підприємництва та економіки в регіонах;
надано органам місцевого самоврядування право на самостійний вибір установи (в органах Казначейства чи установах банків) з обслуговування коштів бюджету розвитку місцевих бюджетів та власних надходжень бюджетних установ;
запроваджено нові види трансфертів - освітню, медичну та інші субвенції, що сприятиме посиленню відповідальності головних розпорядників бюджетних коштів (центральних органів виконавчої влади - МОН, МОЗ) за формування та реалізацію державної політики у відповідних сферах, посилить їх взаємодію з органами місцевого самоврядування в частині формування відповідних стандартів надання послуг та формування оптимальної мережі освітній, медичних установ і закладів;
надано органам місцевого самоврядування право самостійно приймати рішення щодо визначення ставки податку на нерухоме майно для об’єктів житлової та нежитлової нерухомості (в розмірі до 2 % мінімальної зарплати за 1 кв. м площі об’єкта оподаткування) з урахуванням типів об’єктів та зональності їх розташування, а також права встановлювати пільги зі сплати цього податку;
запроваджено акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів і зарахування його до відповідних бюджетів територіальних громад (міст, сіл, селищ), за місцем діяльності суб’єктів господарювання, що сприятиме наповненню місцевих бюджетів додатковим ресурсом;
залишено у якості перспективних інструментів місцевого оподаткування – туристичний збір та збір за паркування транспортних засобів (зроблено перший крок до розширення їх бази оподаткування);
розширено механізми місцевого оподаткування за рахунок запровадження транспортного податку;
врегульовано проблемні питання стягнення земельного податку за земельні ділянки право власності наякі не оформлено в установленому порядку відповідними суб’єктами господарювання;
скорочено перелік пільг, що надаються державою по сплаті земельного податку; розширено можливості органів місцевого самоврядування в частині встановлення ставок та пільг по платі за землю;
спрощено процедуру погодження з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики (Мінфіном), обсягу та умов здійснення місцевих зовнішніх запозичень шляхом отримання кредитів (позик) від міжнародних фінансових організацій і надання місцевих гарантій, а також розширено коло суб’єктів, яким надано право на їх здійснення (усі міські ради міст обласного значення, а не лише міські ради міст з чисельністю населення понад 300 тисяч жителів);
віднесено до категорії захищених видатки на обслуговування місцевого боргу, що підвищує конкурентоспроможність органів місцевого самоврядування в очах іноземних інвесторів;
збільшено частку зарахування екологічного податку до місцевих бюджетів;
розширено видаткові повноваження органів місцевого самоврядування в частині фінансування муніципальної поліції;
запроваджено процедури призначення та звільнення головного бухгалтера бюджетної установи відповідно до законодавства про працю замість погодження з органами Держказначейства;
уточнено механізм перерахування базової та реверсної дотації до місцевих бюджетів у разі несвоєчасного прийняття Закону про Державний бюджет на відповідний рік;
передбачено зарахування плати за надання адміністративних послуг за місцем їх справляння.