Продовжуємо розповідати про військовослужбовців родом з Криму, які зі зброєю в руках виборюють звільнення рідного дому. Сьогодні вашій увазі історія військового з позивним “Дата”.
Моя війна почалась в Криму: “Дата”
“Дата” — кримський татарин, кадровий військовий, офіцер. З 2017 року він захищає Україну від російських загарбників зі зброєю в руках, виборюючи звільнення рідного Криму. Свій бойовий шлях “Дата” почав на Світлодарській дузі, брав участь у звільненні селища Південне неподалік Горлівки. У 2019 році став командиром батальйону, у складі якого боронив території поблизу Мар’їнки.
Повномасштабне вторгнення застав у Луганській області і до сьогодні боронить Батьківщину у складі Збройних сил.
2014
“Дата” прожив в Криму 17 років — від самого народження й аж до вступу до військової академії.
У 2014 році, коли росіяни розпочали війну проти України, окупувавши Крим, “Дата” навчався на першому курсі у Львівській Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
“Ні в Революції Гідності, ні в акціях спротиву в Криму у 2014 році участі я не брав, адже був на етапі завершення першого курсу навчання та виконував накази свого керівництва. Хоч і були думки втекти в Крим та допомогти своєму народові, своїм співвітчизникам, але закон є закон. Закон не завжди справедливий, а справедливість не завжди законна.”
“Дата” згадує, що переживав події того часу емоційно, як і будь-хто в той момент.
“Все це здавалося настільки неймовірним, що було складно усвідомити масштаб катастрофи й те як він вплине на майбутнє життя. Найбільший біль — це втрата можливості нормально комунікувати з рідними та близькими, втрата звичного життя.”
“Дата” розповідає, що окупація Криму для нього — болюче питання. Його не полишає надія на те, що зрештою Україна відновиться у своїх південних кордонах, але чоловік волів би, щоб це сталося без військового втручання, адже він на власні очі бачив, що окупанти не зупиняються ні перед чим, руйнуючи все, до чого можуть дотягнутися. І так само, відступаючи, вони можуть зруйнувати і його улюблений Хан-Сарай, чи оптовий ринок “Привоз”, де за словами “Дати”, найсмачніша тандирна самса у світі, а тим більше він би не хотів побачити зруйнованим свій рідний дім.
“Звичайно, я навчився жити з думкою, що зараз так, і поки інакше не буде. Ми ж все життя живемо в очікуванні і в надії на краще.”
2022
Повномасштабне вторгнення “Дата” разом зі своїм батальйоном зустрів на Сході, у місті Попасна Луганської області, на десятий, заключний, місяць чергової бойової ротації його бригади.
“Приблизно за тиждень до 24 лютого почастішали обстріли, надходили тривожні радіоперехоплення, весь світ гудів про це, але до останнього не хотілося вірити в те, що комусь у 21 столітті, після двох світових воєн, спаде на думку розгортати військову компанію таких масштабів та наслідків.”
Але це сталося. 2 березня повномасштабне вторгнення дісталося і до підрозділу “Дати”. Противник розпочав штурми за підтримки авіації, артилерії, бронетехніки. Їхній бригаді дістався не простий противник, а елітний — перший склад ПВК «Вагнер», саме його Африканський контингент.
“Дата” робить усе можливе, щоб звільнити рідний дім та наблизити день, коли держава-агресорка припинить своє існування.
“Якщо розглядати Крим як мотивацію, то це певно було б крапкою в моєму військовому житті. Я не живу в ілюзіях, і мене страшно дратують популістські заяви про швидке і переможне входження в Крим. Це все обійдеться нам дуже дорого. Я мрію, що настане день, коли клята сусідня країна розвалиться або змінить політичний курс. Хоча вони вже так далеко зайшли, що мені не віриться, що там знайдеться хоч хтось, хто візьме на себе таку відповідальність, бо власний народ з’їсть його з тельбухами. Отже, я просто хочу повернутися додому, ось моя мотивація.”
***
Матеріали підготовлені в рамках інформаційної кампанії #10роківСпротиву Представництвом Президента України в АР Крим спільно з Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.