28 липня віруючі українці відзначають День хрещення Київської Русі. Хоча прийняття православ’я на території Київського князівства відбувалося у кілька етапів, проте саме 988 рік вважають початком нової епохи давньоруської держави.
Хрещення Русі і князь Володимир
У 988 році князь Володимир, син князя Святослава, прийняв історичне рішення про хрещення Русі та хрестився сам з дружиною. При хрещенні він отримав ім’я Василь. А за дійство, яке відбулося у водах Дніпра, коли хрещення приняли усі, князя люди стали звати «Великим». Після свого хрещення Володимир наказав киянам хреститися, а поганських ідолів скинути у Дніпро. Місце, де були хрещені діти Володимира Великого в Києві, до цих пір називається Хрещатиком. Святе Хрещення прийняли після Києва жителі Новгорода і Смоленська, Полоцька і Турова, Пскова, Луцька, Володимира-Волинського, Чернігова, Курська, Ростова Великого і інших міст. В храмах, богослужіння здійснювалося за православним чинопослідуванням на зрозумілій народу рідній слов'янській мові, по тих книгах, які ще за століття до того були перекладені з грецької на слов'янську святими рівноапостольними братами Кирилом і Мефодієм. Варто зазначити, що прихід християнства в Київську Русь пов'язаний княгинею Ольгою, яка була бабусею Володимира. У 954 році княгиня здійснила паломництво до Константинополя, де вона прийняла святе хрещення, отримавши церковне ім'я Олена, а хрещеним батьком став імператор Костянтин. Ольгу вважають покровителькою православної віри. Завдяки її діяльності на Русі почали будувати храми, встановлювати хрести і знищувати язичницьку символіку.
Як саме відбувалось хрещення
Володимир після свого хрещення наказав розгромити всі кам'яні капища та хрестив своїх синів від попередніх шлюбів у джерелі, відомому у нинішній столиці України під іменем Хрещатика. А слідом за ними хрестилося багато бояр. Згідно з переказами, масове хрещення жителів міста – "зійшлося там людей без числа" – відбулося на місці, де у Дніпро впадає річка Почайна.
Після цієї події на Русі почали активно будувати християнські храми, а на стародавньому капищі у Києві було споруджено церкву святого Василя та пізніше – Десятинну церкву. Згодом православ'я приходить до інших міст Київської Русі: Чернігів, Полоцьк, Турів, де створювалися єпархії. Однак, цей процес не завжди був швидким і гладким, і затягнувся загалом на кілька століть. Так, до прикладу, лише в 1024 році Ярослав Мудрий придушив повстання волхвів у Володимиро-Суздальській землі та в 1071 аналогічне повстання повторилося. Ростов своєю чергою залишався язичницьким аж до кінця XI століття, а Муром і в'ятичі прийняли нову віру ще через сторіччя… Саме такою є загальновідома літописна схема.