Щороку 18 травня в Україні вшановують пам’ять жертв депортації кримськотатарського народу. Починаючи з 2016 року, цей день офіційно відзначається як День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу — відповідно до постанови Верховної Ради України від 12 листопада 2015 року.
Саме 18 травня 1944 року, за наказом радянського керівництва, розпочалася насильницька депортація кримських татар із Криму до Центральної Азії. Майже 200 тисяч осіб були вивезені у вагонах для худоби без належних умов — без їжі, води, медичної допомоги.
Примусове виселення обернулося трагедією для тисяч родин. Люди помирали ще в дорозі або вже на місцях спецпоселень — від голоду, хвороб, холоду. За офіційними даними, загинула майже половина депортованих. Протягом 12 років кримські татари перебували у статусі спецпереселенців і були позбавлені елементарних прав: не мали змоги вільно пересуватися чи повертатися додому.
Радянська влада докладала зусиль, щоб стерти пам’ять про кримськотатарський народ. Протягом десятиліть їм відмовляли у праві на національну ідентичність: було знищено їхні культурні пам’ятки, змінено назви населених пунктів, а в офіційних документах — відсутні згадки про кримських татар. Лише після розпаду СРСР з’явилася можливість для частини народу повернутися на Батьківщину.
З 2015 року держава Україна визнає депортацію 1944 року як акт геноциду проти кримськотатарського народу.
На жаль, історія знову повторилася після початку російської окупації Криму у 2014 році. Тисячі кримських татар знову змушені були залишити рідний півострів. Репресії, арешти, зникнення, залякування, заборона на проведення культурних заходів — усе це стало буденністю під окупаційним режимом.
Після повномасштабного вторгнення росії у 2022 році нові виклики постали перед кримськотатарським народом, зокрема на тимчасово окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей, куди багато кримських татар переселилися після 2014 року.
Цей біль — не лише частина кримськотатарської історії. Це біль усієї України. Ми пам’ятаємо, не пробачаємо і докладаємо всіх зусиль, щоб злочини тоталітарних та окупаційних режимів отримали справедливу оцінку й покарання. Віримо: Крим буде звільнений, а кримські татари знову житимуть на своїй землі в умовах свободи, безпеки й гідності.